Сокирянська міська територіальна громада
Чернівецька область

Своя, народна пісня лине в даль безмежну

Минулої неділі у Коболчинському будинку народної творчості та дозвілля відбулося величне ювілейне свято з нагоди 65-ої річниці народного аматорського хорового колективу Сокирянської об’єднано територіальної громади «Любисток».

Як і годиться, організатори дійства заздалегідь постаралися створити дійсно святкову обстановку у фойє будинку культури коболчинці і гості мали можливість ознайомитись з історією хорового колективу, відображену на стендах, побачити численні  нагороди, дипломи, грамоти, подяки.

У залі до всіх присутніх зі святково оформленої сцени ведучі подружжя Михайло Іванович та Євгенія Іванівна Мамавки щиро привітали всіх присутніх шанувальників і любителів хорового співу та української пісні.

Після невеличкого вступного слова вони запросили хоровий колектив «Любисток» на своє ювілейне свято!

Хор під дружні оплески, з піснею «Вітальна» йде із залу до сцени разом із незмінним керівником, диригентом, заслуженим працівником культури України, членом Чернівецького обласного відділення Всеукраїнської музичної спілки,  членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України,  лауреатом літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича, почесним громадянином села Коболчин, міста Новодністровськ та Сокирянського району Гончарем Іваном Івановичем.

В Україні здавна ведеться, що на свята завжди приходять гості. Ведучі представляють гостей торжества і надають їм слово для привітань.

Вітаючи хористів та їхнього керівника з ювілеєм, міський голова Василь Степанович Равлик від імені об’єднаної територіальної громади побажав колективу подальших творчих успіхів вручив грамоту.

Грамоту хоровому колективу вручив директор учбово-методичного центру культури Буковини Микола Миколайович Шкрібляк. Він також вручив грамоту управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації за підписом її начальника Віри Китайгородської. Теплі слова адресував ювілярам керівник і головний диригент Буковинського ансамблю пісні і танцю імені Андрія Кушніренка, народний артист України, співголова обласного хорового товариства імені Миколи Леонтовича, член Чернівецького обласного відділення Національної всеукраїнської музичної спілки (ЧОВНВМС) Ярослав Андрійович Солтис. Він вручив І. І. Гончару грамоту обласного відділення Національної всеукраїнської музичної спілки і довідник «Музичні товариства Буковини» з дарчим підписом її автора, голови ЧОВНВМС Олександра Васильовича Залуцького.

Найщиріші вітання всім учасникам народного аматорського колективу «Любисток» надіслав народний депутат України Максим Бурбак. Його послання вручила ювілярам представник політичної партії «Народний фронт», заслужений вчитель України Софія Федорівна Присакар. Вона також віншувала хористів особистими віршованими рядками. Привітала колектив «Любистка» депутат обласної ради від політичної партії Ляшка Тетяна Іванівна Мартинюк.

Оригінальні були також віршовані та ілюстровані привітання від ансамблю «Молодиці», а також жителів села Коболчин за підписом Івана Глушка.

Водночас впереміж між вітаннями хористи співали народні українські пісні, пісні місцевих авторів, у тому числі й самого керівника хору І. І. Гончара.

А потім ведучі зробили цікавий історичний екскурс від початку створення хору до його сьогодення. А було це так…

Почалося все в далекому 1952 році, коли із активістів сільської молоді був створений невеличкий триголосий хор. Ним керував випускник Чернівецького культосвітнього училища Іван Олександрович Волонтир, родом із Василівки. 1952 рік і є роком заснування співочого колективу.

Справжнє ж піднесення художньої самодіяльності односельці відчули, коли на посаду завклубом була призначена у 1962 році Поліна Пантелеївна Олійник. Молода, енергійна, обдарована від Бога співочим голосом. Маючи організаторські здібності, вона за короткий час відновила роботу з хором, поповнивши його новими виконавцями. Запрацювали гуртки, зі сцени зазвучали дуети, квартети, ансамблі.

Акомпаніатором хору, приїжджаючи на вихідні з педучилища, стає Іван Гончар, здібний юнак і до гончарства, і до малювання та до гри на баяні.

Для Поліни він був другом, порадником, помічником у творчій діяльності, а також став супутником усього її життя. На жаль, Поліна Пантелеївна спочиває вже в потойбічному світі. Тож учасники свята і гості хвилиною мовчання  вшанували і її  пам’ять, і всіх тих хористів, які відійшли у вічність...

Сімейна пара взялась до праці. Повністю оновили склад колективу, поповнили репертуар. Хор почав працювати стабільно. Іван Іванович і хористи постійно жили новими задумами, впроваджували акапельний спів, відтворювали цікаві хорові твори, літературно-музичні композиції.

Хор став чотириголосим. У числі перших колектив завоював звання народного (1978 рік).

Однак була в житті колективу непередбачена перерва, коли керівника було переведено на роботу у м. Новодністровськ. Але і там Іван Іванович організовує прекрасний хор «Калина», який здобуває визнання та славу.

Та рідний Коболчин притягнув до себе Гончара, і він повернувся в рідну домівку. Знову відновилась робота хору. І тут виникла ідея дати йому назву «Любисток».

Нині в хорі беруть участь не тільки коболчинці, а й любителі пісні із Білоусівки, Василівки, Волошкового, Новодністровська та Сокирян. І що відрадно, що в хорі співають депутати Сокирянської міської ради та й сам мер, голова об’єднаної територіальної громади В. С. Равлик.

Хористів не зупиняє ні погода, ні відсутність транспорту, бо всіх їх об’єднує пісня, і це головне. Вони знають, що їм під силу будь-який репертуар.

«Любисток» став улюбленим колективом на Сокирянщині, Кельменеччині, Сторожинеччині. Його піснями зачаровуються ті, хто слухає їх. Жодне районне свято та й обласні не обходяться без їхнього виступу.

Колектив неодноразовий учасник і переможець багатьох фестивалів та конкурсів. Він побував у різних куточках нашої країни: у Чернівцях, Києві, Ворзелі, Чорноморську (на Одещині), Умані, Черкасах тощо. Побував  хор і на телепередачі Folk-music у Києві.

Ні з чим не зрівняти відчуття, коли глядачі нагороджують хористів гучними оплесками стоячи, вигукуючи «Молодці!», «Браво!»

Всі свої досягнення, як кажуть учасники, вони адресують своєму керівнику, хрещеному батькові «Любистку» І. І. Гончару.

Його праця, регулярні репетиції, творчі пошуки допомогли хору піднятися на найвищий щабель хорового народного співу, а доля йому подарувала за його роботу визнання і славу. Колектив заслужено здобував і здобуває перемоги, а пісні у його виконанні звучать злагоджено, на професійному рівні, відчувається народна манера співу, яка звучить від душі кожного хориста…

Потім відбувся великий пісенний концерт.

На закінчення, як і належить, міський голова Василь Равлик та депутати учасники хору вручили співочому колективу традиційний іменинний торт.

Ведучі проголошують: «Ми ще раз щиро дякуємо всім, хто завітав сьогодні на нашу ювілейну зустріч, бо поки співають такі «Любистки», живуть і творять отакі Гончарі, не згине рідна Україна, житиме її мова і пісня. Хай «Любисток» усім звеселяє душу, створює настрій радості, щастя й життя, а Бог хай дарує всім многая, многая літа!» Слова ведучих підхоплюють хористи, в залі звучить багатоголоса здравиця і, здається, вона лине в даль безмежну на просторах України.

В. БЕРЕЗІВСЬКИЙ. Фото Олександра ГРИНЮКА.



« повернутися до списку новин