Сокирянська міська територіальна громада
Чернівецька область

Мирослав Пітцик: Єдність країни цементується децентралізацією

 

 

Виконавчий директор Асоціації міст України Мирослав Пітцик у студії ОТБ «Галичина» розповів про те, як триває в країні процес об’єднання громад, про  зміни у законодавстві, які сприятимуть належному впровадженню децентралізаційної реформи.

Пане Мирослав, чи задоволені Ви темпами, якими відбувається децентралізація?

Задоволений. Якщо зважити на те, що серйозна протидія йде як з сусідньої держави, так і з боку внутрішніх чиновників, які не хочуть нічого міняти. Те, що  ми на сьогоднішній день маємо 366 об’єднаних громад, це хороший показник. Скажімо, Норвегія почала одночасно з нами проводити таку реформу. Але у них, здається, сформовано лише 10 громад. Так що в даному випадку ми випереджаємо навіть деякі європейські країни.  

Законодавство трішки відстає від процесу децентралізації. В чому причина і яким чином змінити ситуацію?

Є ряд громад, які давно вже готові до об’єднання. Мається на увазі, що всі документи підготовлені. Залишилося пройти процедуру виборів. На жаль, заважає їм декілька проблем. По-перше, непорозуміння між ЦВК і урядом. Центральна виборча комісія каже, що спочатку треба змінити межі населених пунктів, оскільки село приєднується до міста обласного значення. А це у нас різні територіальні одиниці. Тому треба приймати окремий закон. І таких громад, які з 2015 року знаходяться в стані очікування, у нас близько 40.  

Існує ще друга проблема. Коли навколишні громади зрозуміли, що вони втратили, коли не приєдналися раніше до тих, хто вже сформував об’єднану громаду, вони висловили бажання доєднатися. Але ж немає законодавчою процедури, яка б дозволяла цей процес здійснити.  

Необхідно прийняти новий закон про службу в органах місцевого самоврядування. Прийнято закон про державну службу, і деякі його положення – щодо заробітної плати, рангів службовців тощо – не співпадають з тим, що ми маємо в органах місцевого самоврядування. Тобто, нам край потрібен новий закон про службу в органах місцевого самоврядування. Тим більше, що він передбачає нову посаду в органах місцевого самоврядування – управлінця громадою. Це на зразок того, що є в багатьох європейських країнах.  

Але ж є голова громади…

Це різні посади. Голова громади – це людина, яка більше політик, ніж менеджер з  управління.  А управлінець громадою – це людина, яка може професійно займатися різними галузями: освітою, дорожнім господарством, теплопостачанням тощо.   

У багатьох країнах існує навіть таке об’єднання – Асоціація управлінських менеджерів по містах. Ми вчимося, як правило, на своїх помилках. Але краще – на чужих. Взяти того ж львівського мера Андрія Садового. Коли він став міським головою, він приїхав в Асоціацію міст України і попросив – підкажіть мені, де знайти толкових людей у команду, які знають свою сферу – житлово-комунальне господарство, освіту, фінанси… І ми з ним підбирали кандидатури в різних містах. До речі, він запросив цих людей до Львова. Наприклад, заступник міського голови Івано-Франківська Олег Синютка став першим заступником міського голови Львова з економічних питань. Люди, які прийшли працювати в міську раду Львова, були професійно підготовлені, вони пройшли гарну школу управлінців в інших містах України. Таким чином підібрана команда дала той поштовх Львову, який ми сьогодні можемо бачити. Звісно, є проблеми. Я маю на увазі вивезення сміття. Але це окрема тема.

Чи будуть якісь зміни в оплаті праці людей, які працюють в органах місцевого самоврядування?

В Європейській хартії чітко визначено, що посадові оклади працівникам органів місцевого самоврядування встановлює сама рада громади. І вказівки державних чиновників, уряду щодо їхньої зарплати – це незаконно. Верховна Рада України ратифікувала Європейську хартію. Тобто, вона стала частиною нашого українського законодавства. І цю норму наші українські чиновники зобов’язані виконувати. Зарплату в органах місцевого самоврядування має встановлювати рада громада в залежності від тих доходів, які ця громада має, від тих обсягів роботи, яку виконують службовці.

Колись був час, коли міські голови говорили – нехай уряд підкаже нам, яка має бути заробітна плата. Коли уряд взяв на себе цю місію на прохання місцевого самоврядування, потім всі були незадоволені. Звісно, уряд намагається зекономити. Порівняно навіть з поляками у нас фонд заробітної плати органів місцевого самоврядування менший у 7 разів.  

Освіта стане компетенцією об’єднаних територіальних громад. Що тут відбуватиметься?

Держава витрачає на одного учня у повнокомплектній школі близько 5 тисяч гривень на рік. А є такі сільські школи, де на одного учня витрачається 50 тисяч гривень на рік. І випускники таких шкіл не можуть конкурувати з випускниками повнокомплектних загальноосвітніх навчальних закладів при вступі до вузів. На жаль, рівень знань у них набагато нижчий. Тому що в таких школах один вчитель викладає фізкультуру, англійську мову, математику, фізику та хімію.  

Батькам однозначно треба думати про майбутнє своєї дитини. Початкові школи залишатимуться за місцем проживання дитини, а учні, які навчаються у 5-9 класах, перейдуть в опорну школу. Рішення про створення опорних шкіл будуть приймати громади. Краще купити автобус і підвозити дітей в містечко, яке є центром цієї громади, для того щоб вони могли отримати якіснішу освіту.

Ми вивчали як побудована система освіти в різних країнах. У Фінляндії випускник середньої школи отримує додатково професійну освіту. Це надає дитині можливість, коли вона вчиться у вузі, влаштуватися  на роботу і заробити собі гроші на навчання. У Фінляндії зараз ситуація така – 65% дітей після 9 класу йдуть в профтехучилища, і конкурси туди набагато солідніші, ніж у вузи. Весь слабкіший контингент дітей залишається в середній школі, а ті, хто показує вищий рівень знань, ідуть в профтехосвіту.

Яким чином відбувається фінансування територіальних громад? Чи вистачає їм грошей?

Визначено податки, які наповнюють місцеві бюджети – міст обласного значення, районів, об’єднаних територіальних громад. Це 60% податку на доходи фізичних осіб, 100% єдиного податку, 100% податку на майно, 100% плати за землю, 100% податку на прибуток підприємств комунальної власності, 100% плати за надання адміністративних послуг, 25% екологічного податку та 5% акцизного податку з реалізації підакцизних товарів.

Громада має самостійно виконувати всі повноваження, передбачені законом, за рахунок власних доходів. Так, держава частково дотує територіальні громади. Але це не основне. Сьогодні органи місцевого самоврядування мають реальну вудочку, якою можна ловити рибку. Але треба навчити людей в громадах, у першу чергу, користуватися цією вудочкою – цими податками, які сьогодні є за органами місцевого самоврядування.

Основний фінансовий ресурс – це 60% ПДФО. Тобто, громадам слід шукати  інвесторів, створювати нові робочі місця, і це буде реальним доходом місцевого бюджету. Люди залишаться в селі, якщо в них буде робота, а не поїдуть в Італію, Іспанію на заробітки. Другий фінансовий ресурс – податок на землю. Поки що він чисто символічний. Але у багатьох європейських країнах це вагоме джерело наповнення місцевого бюджету. Нас це чекає попереду, коли ми станемо багатшими.

Дехто закидає, що децентралізація – це небезпека цілісності України. Що Ви на це скажете?

Це абсурд. Як раз проведення децентралізації – це реальний шлях до єдності країни. Я наведу конкретний приклад. Швейцарія – це країна, що була утворена з «шматків» трьох держав – Італії, Франції та Німеччини. Вона настільки децентралізована, що там навіть рішення про громадянство приймає сільська рада. Взяти Фінляндію, Швецію, Норвегію – там схожа ситуація, місцеві органи влади мають величезні повноваження. Єдність країни цементується як раз децентралізацією.

Для України децентралізація – це прощання з Радянськими Союзом, з нашим старим минулим. Якщо б у нас була проведена децентралізація ще в 90-х роках, ми би не мали проблем, які є зараз з Кримом і Сходом України. Децентралізація виконує ще одну місію – це найкращий шлях до економічного зростання країни.

 

 



« повернутися до списку новин