Сокирянська міська територіальна громада
Чернівецька область

Статут

СТАТУТ

територіальної громади міста Сокиряни

ПРЕАМБУЛА

Ми, депутати Сокирянської міської ради V скликання, діючи від імені та в інтересах територіальної громади м. Сокиряни, об’єднані єдиною долею, та розуміючи свою відповідальність за долю міста перед сьогоденням та майбутнім, реалізуючи право кожної людини на гідні умови життя, безпечне довкілля, вільний розвиток особистості, поважаючи пам’ять наших предків, бажаючи зберегти і далі розвивати духовний, культурний, науковий, промис­ловий та рекреаційний потенціал міста, забезпечити його процвітання та благоденство при­ймаємо цей Статут.

Цей Статут, відповідно до Конституції і законів України, закріплює систему місце­вого самоврядування міста Сокиряни, форми та порядок здійснення місцевого самовряду­вання територіальною громадою, функції і повноваження органів та посадових осіб місцево­го самоврядування міста Сокиряни, статус органів самоорганізації населення.

Місцеве самоврядування в місті Сокиряни – це визнане та гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Частина 1.

Загальна характеристика міста.

Стаття 1.

Місто Сокиряни засновано у 1666 році. Статус міста отримано у 1960 році.

Назва міста Сокиряни є незмінною і залишається назавжди.

Місто Сокиряни є самостійною адміністративно-територіальною одиницею у складі Черні­вецької області.

На території міста здійснюється місцеве самоврядування у повному обсязі, який передбаче­но Конституцією України та Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» згідно з інтересами мешканців міста, історичними та місцевими традиціями.

Стаття 2.

Територію, в межах якої здійснюється місцеве самоврядування, визначають адміністративні кордони міста.

Зміна міської межі може здійснюватися у відповідності із законодавством та з урахуванням думки територіальної громади міста.

Будь-які зміни міської межі, здійснені у відповідності з законодавством, відображаються у генеральному плані міста.

Стаття 3.

Землі, в межах міста Сокиряни, крім земель приватної та державної власності, а також зе­мельні ділянки за його межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності, перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Сокиряни.

Використання зазначених земель здійснюється відповідно до проектів планування та забу­дови міста.

Сокирянська міська рада розпоряджається землями територіальної громади міста у межах повноважень, наданих їй чинним законодавством.

Рішення про віднесення земель міста до тієї або іншої категорії: сільськогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, лісового, водного фон­ду, промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення – приймається міською радою відповідно до її повноважень згідно з чинним законодавством.

В інтересах територіальної громади міста, з урахуванням генерального плану забудови міс­та Сокиряни, відповідно до вимог чинного законодавства, Сокирянська міська рада встановлює ре­жим використання земель, незалежно від форми власності, передбачених для містобудівних потреб, в тому числі може затверджувати Положення „Про використання земель оздоровчого призначення», „Про використання земель природоохоронного призначення».

Природні території у разі наявності на них природних лікувальних ресурсів, необхідної ін­фраструктури для їх експлуатації та організації лікування людей, відповідно до вимог чинного зако­нодавства можуть бути оголошені курортними територіями.

Територія садово-городніх товариств, яка належить членам територіальної громади міста, є зоною спільних інтересів жителів міста Сокиряни. Межі територій садово-городніх товариств, місь­ких об*єктів водного фонду, тераси водогону визначаються згідно чинного законодавства.

Стаття 4.

Територіальній громаді належать водні ресурси, у тому числі підземні водоносні горизонти, повітряний простір, корисні копалини, рослинний та тваринний світ, а також інші види природних ресурсів, які знаходяться в межах міста.

Територіальна громада зобов’язується зберігати, захищати, використовувати, примножува­ти та надавати у користування на договірних засадах фізичним та юридичним особам природні ре­сурси, які знаходяться в межах міста.

Стаття 5.

Для раціональної організації місцевого управління територія міста поділяється на мікрора­йони.

Межі мікрорайонів затверджуються рішенням міської ради за поданням міського голови з урахуванням пропозицій жителів міста.

На території кожного мікрорайону можуть діяти відповідні органи самоорганізації населен­ня.

Стаття 6.

Сокирянська міська рада, як орган місцевого самоврядування, може об’єднуватися з орга­нами місцевого самоврядування інших міст України в асоціації, фонди, союзи тощо.

Сокирянська міська рада та її виконавчі органи на договірних засадах можуть вступати у відносини з органами місцевого самоврядування міст зарубіжних країн або їх асоціаціями та входити до міжнародних асоціацій (союзів, фондів тощо) органів місцевого самоврядування.

Повноваження органів місцевого самоврядування не можуть передаватися добровільним об’єднанням органів місцевого самоврядування.

Стаття 7.

З метою реалізації права наданого Конституцією України та Законом «Про місцеве само­врядування в Україні» та іншими законами місцевому самоврядуванню, в ім’я захисту загальнолюд­ських принципів та ідеалів, враховуючи історичні, національно-культурні, соціально-економічні осо­бливості, які склалися на час спільного проживання на території земель, закріплених державою за жителями міста Сокиряни та для більш міцного єднання між жителями вищезгаданих населених пун­ктів, ми, територіальна громада м. Сокиряни, враховуючи взаємне бажання, будемо співпрацювати як єдина, спільна територіальна громада.

Стаття 8.

Територіальна громада міста має свою символіку – герб, прапор, гімн, пам’ятну дату.

Опис герба та прапору наводяться у додатку до Статуту (додаток № 1). Пам’ятну дату – 12 липня (День Петра і Павла) – вважати Днем міста Сокиряни. Цей день для територіальної громади є святковим.

Частина 2.

Правова основа Статуту.

Стаття 9.

Статут територіальної громади – систематизоване зведення принципів, норм та правил, що встановлюють порядок та процедуру здійснення місцевого самоврядування, відносин територіальної громади з державою та іншими суб’єктами права.

Стаття 10.

Статут територіальної громади міста Сокиряни має найвищу юридичну силу відносно актів, які приймаються в системі місцевого самоврядування за винятком рішень, прийнятих місцевим рефе­рендумом.

Дія Статуту поширюється на всю територію міста та на території за межами міста, на яких розташовані об’єкти комунальної власності територіальної громади м. Сокиряни.

Стаття 11.

Статут міста приймається міською радою 2/3 голосів депутатів від загального числа членів ради.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування приймаються у відповідності до чинного законодавства та Статуту територіальної громади.

Стаття 12.

Статут відповідає положенням Конституції України, Європейській хартії про місцеве само­врядування, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншим законам України, Указам Президента України і Постановам Кабінету Міністрів України.

У разі невідповідності окремих положень Статуту Конституції, Європейській хартії та зако­нам України, Указам Президента України та Постановам Кабінету Міністрів України діють норми останніх, як актів більш високої юридичної сили.

Органи місцевого самоврядування відстоюють інтереси територіальної громади усіма до­ступними засобами аж до звернення до суду, якщо державні органи або посадові особи обмежують самостійність територіальної громади гарантовану Конституцією України, Європейською хартією про місцеве самоврядування, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Стаття 13.

Тлумачити положення Статуту може лише міська рада, рішення якої з таких питань є обов’язковими для застосування і виконання у межах території міста.

Стаття 14.

Внесення змін і доповнень до Статуту здійснюється міською радою від імені та в інтересах територіальної громади міста.

Рішення міської ради про внесення змін і доповнень до Статуту приймаються 2/3 депутатів від загального числа членів ради .

Пропозиції по внесенню змін і доповнень до Статуту вносяться до міської ради групою де­путатів ради (не менше десяти осіб), міським головою або групою членів територіальної громади міс­та (не менш 500 жителів міста) в порядку місцевої ініціативи.

Зміни і доповнення до Статуту, які передбачають узгодження його з положеннями Консти­туції та законами України, указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України, затверджуються міською радою за поданням міського голови в двомісячний термін після набуття чинності цих актів (або в термін, визначений цими актами).

Частина 3.

Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами ви­конавчої влади, установами, підприємствамита організаціями, осередками політичних партій,громадськими та релігійними організаціями.

Стаття 15.

Взаємозв’язки органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами виконавчої влади, діяльність яких поширюється на території міста, базуються на засадах співробітництва та вза­ємодопомоги для реалізації завдань соціально-економічного та культурного розвитку міста і реаліза­ції в місті функцій виконавчої влади.

Органи і посадові особи місцевого самоврядування здійснюють функції місцевого самовря­дування незалежно від органів виконавчої влади.

Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися у законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Консти­туцією та законами України до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених законом.

Виконавчий комітет міської ради є підконтрольним і підзвітним міській раді, а з питань здійснення делегованих йому повноважень органів виконавчої влади – підконтрольний відповідному органу виконавчої влади.

Міський голова відповідає за організацію зв’язків органів і посадових осіб місцевого само­врядування з органами державної влади.

Стаття 16.

Органи і посадові особи місцевого самоврядування повинні сприяти діяльності органів су­ду, прокуратури, юстиції, служби безпеки, внутрішніх справ та адвокатури.

Міський голова (або за його дорученням інша посадова особа) відповідає за організацію зв’язків органів і посадових осіб місцевого самоврядування із зазначеними органами.

Стаття 17.

Взаємозв’язки органів і посадових осіб місцевого самоврядування з підприємствами, уста­новами і організаціями, що перебувають на території міста, базуються на дотриманні законодавства і визначаються формою їх власності.

Стаття 18.

Сокирянська міська рада виступає засновником підприємств, установ, організацій комуна­льної форми власності територіальної громади міста. У зв’язку з цим Сокирянська міська рада або відповідний її виконавчий орган затверджують статути зазначених підприємств.

Перепрофілювання, реорганізація та ліквідація зазначених підприємств, установ та органі­зацій здійснюється за рішенням засновника у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Керівники зазначених підприємств призначаються та звільняються з посади міським голо­вою. При прийнятті керівника на посаду з ним укладається контракт.

Підприємства, установи, організації, що перебувають у комунальній власності територіа­льної громади міста, підпорядковані, підзвітні та підконтрольні Сокирянській міській раді. У зв’язку з цим виключно за рішенням міської ради може бути визначено розмір частки прибутку зазначених підприємств, який підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.

До повноважень виконавчих органів міської ради належить встановлення порядку та здій­снення контролю за використанням прибутку підприємств, установ, організацій; заслуховування звітів про роботу відповідних підприємств; встановлення в порядку і межах, визначених законодав­ством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надають­ся підприємствам та організаціям комунальної власності, в межах визначених законодавство, вирі­шення питання відчуження об’єктів комунальної власності, контролювання ефективності і закон­ності використання майна комунальних підприємств, установ, організацій в порядку, визначеному законодавством.

Стаття 19.

З підприємствами, установами і організаціями, які не перебувають у комунальній власності територіальної громади міста, органи і посадові особи місцевого самоврядування будують свої відно­сини на договірній та податковій основі. При цьому Сокирянська міська рада та її виконавчі органи у межах повноважень, визначених законодавством і цим Статутом, можуть приймати рішення щодо:

  • надання фінансової допомоги зазначеним підприємствам, надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах;
  • залучення на договірних засадах підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності до участі в комплексному, соціально-економічному розвитку міста, координація цієї ро­боти;
  • залучення на договірних засадах підприємств, установ, організацій в обслуговуванні насе­лення засобами транспорту і зв’язку;
  • розміщення замовлень на виробництво продукції, виконання робіт (послуг), необхідних для територіальної громади;
  • залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій (незалежно від форм власності) до участі у розвитку Сокирян як міста – туристичного центру району;
  • залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій (незалежно від форм власності) до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії і промисловості будівель­них матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об’єктів інженерного забезпечення і транс­портного обслуговування;
  • інших, передбачених чинним законодавством, питань.

Стаття 20.

Органи і посадові особи місцевого самоврядування взаємодіють з політичними партіями та їх місцевими осередками, громадськими та релігійними організаціями , які діють у правовому полі Конституції та законодавства України і беруть активну участь у житті територіальної громади.

РОЗДІЛ II.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

Частина 4.

Загальні засади формування і функціонування

системи місцевого самоврядування.

Стаття 21.

Система місцевого самоврядування визначається Конституцією України, Законом «Про місцеве са­моврядування в Україні» та включає;

  • територіальну громаду міста – первинний суб’єкт місцевого самоврядування, яка є основним носієм його функцій і повноважень;
  • міську раду – представницький орган місцевого самоврядування;
  • міського голову – головну посадову особу територіальної громади міста;
  • виконавчі органи міської ради;

–        органи самоорганізації населення.

Стаття 22.

Сокирянська міська рада та її виконавчі органи є юридичними особами, мають печатки та рахунки в установах банку.

Стаття 23.

Органи місцевого самоврядування міста не входять до системи органів державної влади України.

Органи місцевого самоврядування міста виконують окремі повноваження органів виконав­чої влади, делеговані їм чинним законодавством за умови попереднього забезпечення відповідними фінансовими ресурсами.

Стаття 24.

Розмежування компетенції та повноважень між органами місцевого самоврядування здійс­нюється відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту.

Стаття 25.

Компетенція місцевого самоврядування визначається Конституцією України, Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами та правовими актами.

Сокирянська міська рада та її виконавчі органи наділяються цим Статутом виключною компетенцією, яка не може бути змінена інакше як на підставі цього Статуту.

До питань місцевого значення відноситься:

1.  затвердження Статуту територіальної громади міста, внесення змін та доповнень до нього; контроль за дотриманням його положень;

2.  заснування засобів масової інформації, призначення та звільнення їх керів­ників;

3.  підготовка, затвердження, організація виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку міста, цільових програм з інших питань місцево­го самоврядування;

4.  затвердження міського бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про його виконання;

5.  встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах ви­значених законом;

6.  прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах;

7.  вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;

8.  затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади міста;

9.  вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також скасування такого дозво­лу;

10.  створення відповідно до закону муніципальної міліції, затвердження і звіль­нення керівників та дільничних інспекторів цієї міліції;

11.  затвердження місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудо­ви міста, іншої містобудівної документації;

12.  встановлення правил з питань благоустрою території міста, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських містах, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

13.  прийняття рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

14.  забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку міста, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів;

15.  попередній розгляд планів використання природних ресурсів місцевого зна­чення на території міста, пропозицій щодо розміщення, спеціалізації та розвитку під­приємств і організацій незалежно від форми власності, внесення у разі потреби до відпо­відних органів виконавчої влади пропозицій з цих питань;

16.  управління майном, що належить до комунальної власності територіаль­ної громади міста;

17.  вирішення питань відчуження комунального майна, підготовка та затвер­дження програм приватизації та переліку об’єктів комунальної власності, які не підля­гають приватизації, організація виконання цих програм;

18.  управління об’єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту, зв’язку, що перебувають у комунальній влас­ності, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню;

19.  облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності;

20.  реєстрація житлово-будівельних і гаражних кооперативів; прийняття рі­шень про організацію стоянок автомобільного транспорту, здійснення контролю за їх діяльністю відповідно до закону;

21 вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, знешкодження та захоронення трупів тварин;

22.  організацій благоустрою населених пунктів, залучення на договірних заса­дах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організації озеленення, охоро­ни зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян;

23.  організація місцевих ринків, ярмарків, сприяння розвитку всіх форм торгів­лі;

24.  затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транс­порту незалежно від форми власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту у випадках, передбачених законодавством;

25.  забезпечення утримання в належному стані кладовищ, інших місць похо­вання та їх охорони;

26.  надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами;

27.  організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, ре­конструкції і ремонту об’єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, а також шляхів місцевого значення;

28.  встановлення режиму використання та забудови земель, на яких передба­чена перспективна містобудівна діяльність;

29.  надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об’єктів міс­тобудування незалежно від форми власності, координація діяльності суб’єктів містобу­дування щодо комплексної забудови міста;

30.  управління закладами освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальній громаді міста Сокиряни або передані їй, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організа­ція їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення;

31.  забезпечення здобуття неповнолітніми повної загальної середньої освіти; створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей, трудо­вого навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів; сприяння діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій;

32.  організація медичного обслуговування та харчування у закладах освіти, культури, фізкультури і спорту, оздоровчих закладах, які належать територіальній громаді міста Сокиряни;

33.  сприяння роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, асо­ціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері охорони здо­ров’я, культури, фізкультури і спорту, роботи з молоддю;

34.  підготовка та вирішення питань щодо найменування (перейменування) ву­лиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів та інших споруд, розташованих на те­риторії міста;

35.  розвиток міста як міста центру туризму району;

36.  створення умов для діяльності та розвитку громадських об’єднань і органів самоорганізації населення та об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

37.  проведення аналізу своєчасності виплати заробітної плати робітникам підприємств і організацій усіх форм власності і підготовка відповідних висновків і пропо­зицій;

38.  вирішення інших питань, передбачених Законом України „Про місцеве са­моврядування в Україні» та встановлених іншими законодавчими актами.

Частина 5.

Територіальна громада міста.

Стаття 26.

До територіальної громади міста входять жителі міста Сокиряни, ст. Сокиряни, об’єднані постійним проживанням у межах міста.

Стаття 27.

Жителі міста підлягають реєстрації за місцем проживання відповідно до вимог чинного законодавства.

Стаття 28.

Члени територіальної громади міста реалізують право на місцеве самоврядування безпосе­редньо або через органи місцевого самоврядування.

Право на участь у здійсненні місцевого самоврядування у повному обсязі мають члени те­риторіальної громади міста – громадяни України, які досягли 18-річного віку і не визнані судом не­дієздатними, мають право обирати органи і посадових осіб місцевого самоврядування, бути обраними або призначеними до керівних органів місцевого самоврядування, брати участь у місцевих референ­думах та користуватися іншими, передбаченими Конституцією і законами України та цим Статутом, правами на участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Стаття 29.

Особам, які мають видатні заслуги перед громадою міста та зробили значний внесок у соці­ально-економічний та культурний розвиток міста, за рішенням міської ради присуджується звання «Почесний громадянин міста Сокиряни», яке може бути присвоєно незалежно від громадянства особи чи місця їх проживання.

Підстави та порядок присвоєння звання «Почесного громадянина міста Сокиряни», його статус визначаються положенням «Про почесного громадянина міста Сокиряни», затвердженим рі­шенням міської ради.

Міська рада може впроваджувати відзнаки, якими нагороджуватимуться жителі міста, інші громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають значні заслуги перед містом та зробили значний внесок у соціально-економічний та культурний розвиток міста.

Перелік відзнак, підстави і порядок нагородження ними, а також статус осіб, нагороджених цими відзнаками, встановлюються «Положенням про відзнаки міста», яке затверджується рішенням міської ради.

Стаття 30.

Право членів територіальної громади міста вирішувати питання місцевого самоврядування може бути реалізовано в таких формах:

  • місцевий референдум;
  • вибори депутатів Сокирянської міської ради та міського голови (місцеві вибори);
  • загальні збори громадян за місцем проживання;
  • колективні та індивідуальні звернення жителів міста до органів і посадових осіб місцевого самоврядування;
  • громадські слухання;
  • місцеві ініціативи;
  • участь у роботі органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та робота на виборних посадах місцевого самоврядування;
  • інші, не заборонені законом, форми.

Стаття 31.

Вищими формами вирішення територіальною громадою міста питань місцевого самовряду­вання шляхом прямого волевиявлення є місцевий референдум і місцеві вибори.

Частина 6.

Місцевий референдум та місцеві вибори.

Стаття 32.

Місцевий референдум – це прийняття рішення з питань, віднесених Конституцією і закона­ми України до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого волевиявлення членів територіа­льної громади міста, які мають право голосу на місцевих виборах.

Місцевий референдум проводиться з метою безпосереднього вирішення територіальною громадою міста важливих питань, віднесених до відання місцевого самоврядування.

На міський референдум не можуть бути винесені питання, які чинним законодавством від­несено до відання органів державної влади, а також питання затвердження місцевого бюджету та встановлення місцевих податків.

Питання, які не віднесені чинним законодавством до відання місцевого самоврядування, але мають важливе значення для територіальної громади міста, соціально-економічного та культурного розвитку міста, можуть бути винесені на місцевий консультативний референдум, наслідки якого не мають обов’язкового характеру.

Стаття 33.

Участь у місцевому референдумі є вільною. Ніхто і ні в якій формі не може бути примуше­ний до участі у місцевому референдумі, а також нікому не можна відмовити в участі у місцевому ре­ферендумі.

Стаття 34.

Рішення про проведення місцевого референдуму приймає міська рада на вимогу депутатів, що становлять не менш як половину від загального складу ради.

Місцевий референдум з місцевої ініціативи проводиться на вимогу не менш як 1/10 частини членів територіальної громади міста, які мають право голосу на місцевих виборах.

Стаття 35.

Порядок підготовки та проведення місцевого референдуму визначається Законом України „Про всеукраїнський та місцеві референдуми».

Стаття 36.

Рішення місцевого референдуму вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало біль­ше половини членів територіальної громади міста, що брали участь у голосуванні.

Рішення місцевого референдуму не потребує затвердження будь-яким органом чи посадовою особою місцевого самоврядування або органів державної влади.

Рішення місцевого референдуму та результати голосування публікуються комісією з прове­дення місцевого референдуму не пізніше десяти днів після його проведення.

Рішення місцевого референдуму набувають чинності з моменту офіційного оголошення.

Про результати голосування на консультативному місцевому референдумі міський голова у десятиденний термін інформує органи і посадових осіб, до відання яких віднесені питання, що були предметом консультативного референдуму.

Стаття 37.

Місцеві вибори – це обрання депутатів міської ради, депутатів Сокирянської районної та Чернівецької обласної ради та міського голови шляхом голосування жителів міста, які мають право голосу згідно з чинним законодавством України.

Місцеві вибори є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчо­го права шляхом таємного голосування.

Ніхто не може бути примушений до участі у місцевих виборах.

Порядок призначення і проведення місцевих виборів та встановлення результатів голосу­вання визначається законом України.

Частина 7.

Загальні збори громадян за місцем проживання.

Стаття 38.

Загальні збори громадян або збори їх представників, які мають право голосу та проживають на відповідній території, скликаються по будинках, вулицях, кварталах, житлових комплексах, мікро­районах міста з метою:

  • обговорення питань, віднесених до відання органів місцевого самоврядування, що мають важливе значення для певних членів територіальної громади міста, та подання пропозицій з цих пи­тань;
  • створення органів самоорганізації населення;
  • заслуховування звітів про роботу та повідомлень органів і посадових осіб місцевого само­врядування, органів самоорганізації населення;
  • ухвали рішення про участь (на громадських засадах) жителів міста у благоустрої, про сприяння охороні громадського порядку, збереження житлового фонду, пам’ятників історії і культу­ри, наданні допомоги соціально незахищеним членам територіальної громади міста;
  • вирішення питань щодо об’єднання коштів населення, а також за згодою підприємств, установ та організацій, які не перебувають у комунальній власності територіальної громади міста, їх коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів на будівництво, розширення, ремонт і утри­мання на пайових засадах об’єктів соціальної і виробничої інфраструктури, благоустрій населених пунктів, на заходи по охороні навколишнього природного середовища; внесення відповідних пропози­цій з цих питань місцевій раді та її виконавчим органам;
  • обговорення інших питань, що зачіпають інтереси населення територіальної громади міста.

Норми представництва на ці збори встановлюються органом, який їх скликає.

Стаття 39.

У роботі загальних зборів громадян мають право брати участь члени територіальної громади міста, які мають право голосу на місцевих виборах і проживають на відповідній території (буди­нок, вулиця, квартал, житловий комплекс, мікрорайон), а у зборах об’єднань співвласників багато­квартирних будинків – з 16 років, якщо вони є власниками квартир.

У роботі загальних зборів з правом дорадчого голосу можуть брати участь народні депутати України, міський голова, депутати міської ради, посадові особи органів місцевого самоврядування, представники органів державної влади, об’єднань громадян та підприємств, які не проживають на відповідній території.

Стаття 40.

Загальні збори громадян чи збори їх представників скликаються міським головою з власної ініціативою або з ініціативи депутатів міської ради, виконавчого комітету чи відповідного органу са­моорганізації населення.

Загальні збори громадян міста можуть також скликатися міським головою з ініціативи не менш як 1/3 від загальної кількості членів територіальної громади міста.

Суб’єкт ініціативи з проведення зборів за місцем проживання заявою сповіщає про них мі­ську раду не пізніше як за 15 робочих днів до пропонованої дати проведення зборів. У заяві зазнача­ються вид, дані про ініціаторів, час, дата, порядок денний і місце проведення зборів, коло запроше­них учасників зборів. Неподання такої заяви та інформації про збори у визначені терміни є підставою для визнання їх місцевою радою не чинними, а рішення, ними ухвалені, такими, що не мають юридичних наслідків.

Розпорядження міського голови про скликання загальних зборів громадян оприлюднюється у місцевих засобах масової інформації не пізніш як за 7 днів до їх проведення із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається винести на обговорення.

Стаття 41.

На загальних зборах громадян або зборах їх представників рішення приймаються більшістю голосів присутніх на зборах відкритим або таємним голосуванням.

На загальних зборах громадян головує міський голова або особа, призначена міським голо­вою чи керівник відповідного органу самоорганізації.

Для ведення протоколу загальних зборів громадян обирається секретар. Протокол загальних зборів підписується головою і секретарем зборів.

До протоколу загальних зборів громадян додається список їх учасників із зазначенням місця їх проживання.

Порядок денний загальних зборів затверджується загальними зборами за пропозицією голо­вуючого на загальних зборах.

Міський голова, міська рада та її виконавчі органи, відповідний орган самоорганізації насе­лення сприяють підготовці і проведенню загальних зборів громадян, надають їх учасникам необхідні приміщення, матеріально-технічні засоби, довідкові інформаційні матеріали.

Стаття 42.

Рішення загальних зборів є обов’язковими для виконання відповідними органами самооргані­зації населення та підлягають обов’язковому розгляду посадовими особами місцевого самоврядуван­ня, до компетенції яких відносяться порушені у рішенні питання, у 10-денний термін.

У випадку, якщо орган чи посадова особа місцевого самоврядування не вважають за мож­ливе врахувати рішення загальних зборів громадян, то повинні підготувати про це вмотивовану за­яву і передати її на розгляд міського голови та міської ради, а також ініціативної групи. Рішення оприлюднюється у місцевих засобах масової інформації.

Частина 8.

Колективні та індивідуальні звернення жителів міста

до органів і по­садових осіб місцевого самоврядування.

Стаття 43.

Члени територіальної громади міста, незалежно від їх віку та громадянства, мають право надсилати колективні або індивідуальні звернення до органів і посадових осіб місцевого самовряду­вання.

Члени територіальної громади міста мають право особисто звертатися до органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та до їх посадових і службових осіб з питань, від­несених до відання місцевого самоврядування.

Стаття 44.

Колективні звернення, підписані більш як 50 жителями міста, розглядаються органами і по­садовими особами місцевого самоврядування, до яких вони надійшли, невідкладно.

Інформація про колективні звернення, підписані більш як 500 жителями міста, негайно пе­редається до міської ради (в разі, якщо вони надійшли до інших органів або посадових осіб місцевого самоврядування).

Метою колективних звернень членів територіальної громади міста можуть бути:

  • внесення конкретних пропозицій з питань соціально-економічного та культурного розвит­ку міста чи окремих міських територій та спортивного розвитку міста;
  • аналіз роботи міського голови, міської ради, її виконавчих органів в цілому або заслухову­вання звітів про виконання окремих завдань, пов’язаних із соціально-економічним та культурним розвитком міста чи окремих міських територій, станом довкілля, громадської безпеки, охорону гро­мадського порядку, з інших питань, віднесених чинним законодавством України до відання місцевого самоврядування;
  • порушення питань про утворення, реорганізацію або ліквідацію органів самоорганізації населення;
  • порушення питання про недовіру посадовій особі органу місцевого самоврядування, тощо.

Частина 9.

Громадські слухання.

Стаття 45.

Громадські слухання – це форма участі громадськості в здійсненні  повноважень місцевого самоврядування, метою яких є ознайомлення громадськості міста з позицією міської влади з актуа­льних проблем міста та отримання від мешканців міста пропозицій та зауважень з цих питань у формі безпосереднього спілкування.

Члени територіальної громади міста мають право без будь-яких обмежень бути присутніми і виступати на громадських слуханнях, з розробки проектів міського бюджету та місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, та з інших питань, актуальних для жителів міста.

При обговоренні питань, винесених на громадські слухання, членам територіальної громади міста повинна бути забезпечена можливість вільно висловлювати власну позицію і вносити пропози­ції.

Стаття 46.

Громадські слухання можуть проводитися з ініціативи міського голови, міської ради або її постійної комісії, виконкому або органів самоорганізації населення чи з ініціативи територіальної громади.

Громадські слухання з ініціативи членів територіальної громади можуть проводитися за на­явності колективного звернення з відповідною вимогою, яке підписане 1/10 членів територіальної громади міста.

Громадські слухання скликаються міським головою не менш як один раз на рік.

Стаття 47.

На громадські слухання запрошуються посадові особи органів місцевого самоврядування, депутати міської ради, керівники органів самоорганізації населення, представники міських осередків політичних партій та громадських організацій, керівники підприємств, установ та організацій, діяль­ність яких пов’язана з питанням, що обговорюється.

Стаття 48.

На громадських слуханнях:

  • заслуховуються доповіді й інформації про роботу міського голови, міської ради, постійних комісій міської ради, окремих депутатів, виконавчих органів міської ради та їх посадових осіб, орга­нів самоорганізації населення;
  • обговорюються проекти рішень міської ради та її виконавчого комітету для внесення пропозицій з питань місцевого значення, що віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування;
  • порушуються питання та вносяться пропозиції з питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

Стаття 49.

Керівництво та координація процесом підготовки громадських слухань покладається на суб’єкта ініціативи або на особу чи групу осіб, повноважних представляти суб’єкта ініціативи.

У триденний термін з часу прийняття рішення про проведення громадських слухань ство­рюється робоча група з підготовки громадських слухань. На своєму засіданні робоча група більшіс­тю голосів приймає рішення щодо вибору приміщення для проведення громадських слухань; персона­льного складу запрошених осіб; затвердження порядку ведення громадських слухань; визначення до­повідача і співдоповідача (співдоповідачів).

На робочу групу покладаються інші організаційно-забезпечувальні функції.

Інформування членів територіальної громади про громадські слухання розпочинається ро­бочою групою не пізніше 10 календарних днів до їх проведення.

Стаття 50.

Головує на громадських слуханнях міський голова або представник від осіб, повноважних представляти суб’єкта ініціативи.

Головуючий стежить за дотриманням порядку денного, надає слово для виступу.

Кожен присутній на громадських слуханнях має право задати запитання або висловитись з будь-якого питання, порушеного у процесі слухань (у формі репліки або виступу).

На громадських слуханнях робочою групою ведеться протокол, в якому зазначаються да­та і місце проведення слухань, загальна кількість присутніх, питання, що обговорюються, зміст ви­ступів та внесенні пропозиції.

Стаття 51.

За результатами громадських слухань більшістю голосів присутніх приймається рішення. Рішення зборів приймається у формі резолюції до членів територіальної громади міста в 10-денний термін.

Частина 10.

Місцеві ініціативи.

Стаття 52.

Члени територіальної громади міста мають право ініціювати розгляд міською радою (в по­рядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного Конституцією і законами України до ві­дання міської ради.

Не можуть бути предметом місцевої ініціативи питання, реалізація яких зачіпає інтереси території поза межами юрисдикції міської ради.

Стаття 53.

Місцеві ініціативи реалізуються через ініціативні групи. Ініціативні групи створюються з громадян, які постійно проживають на території даної територіальної громади і складаються у кількості не менш як з ЗО громадян, що мають право голосу на виборах депутатів міської ради.

Ініціативна група легалізується шляхом подання написаною у довільній формі заяви про мі­сцеву ініціативу до міської ради. До заяви додаються протокол установчих зборів ініціативної гру­пи; список членів групи; документ, що висвітлює предмет місцевої ініціативи. Даний документ повинен мати форму проекту рішення міської ради, за необхідності – з усіма потрібними додатками. Якщо здійснення предмету ініціативи потребує додаткового бюджетного фінансування, до докуме­нту повинен додаватися проект рішення ради про внесення необхідних змін чи доповнень до міського бюджету та кошторис витрат.

Стаття 54.

Розгляд питання, внесеного в порядку місцевої ініціативи, здійснюється на відкритому пле­нарному засіданні міської ради з обов’язковою участю членів ініціативної групи.

Стаття 55.

Рішення, прийняті міською радою з питань, внесених у порядку місцевої ініціативи, підля­гають обов’язковому оприлюдненню в порядку, встановленому міською радою.

Частина 11.

Участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на виборних посадах місцевого самоврядування.

Стаття 56.

Члени територіальної громади міста мають право бути присутніми на засіданнях міської ра­ди за запрошенням міського голови.

Особи, що виявили бажання виступити на сесії міської ради, повинні не пізніш як за день до її відкриття подати відповідну заяву на ім’я секретаря ради, на якого покладається обов’язок органі­зовувати такі виступи.

Відмова членам територіальної громади міста у відвідуванні сесії міської ради, не пов’язана з організаційними чи технічними причинами, повинна бути оформлена письмово.

Стаття 57.

Члени територіальної громади міста мають право брати участь у засіданнях виконавчого комітету при розгляді питань, пов’язаних з реалізацією їх конституційних прав, забезпечення яких віднесено до відання місцевого самоврядування.

Члени територіальної громади міста мають право брати участь у засіданнях відповідного органу самоорганізації населення.

Стаття 58.

Члени територіальної громади міста, які мають право голосу, на рівних підставах можуть бути обраними депутатами міської ради або на посаду міського голови.

Частина 12.

Інші форми участі членів територіальної громади міста у здійснен­ні місцевого самоврядування.

Стаття 59.

Перелік форм участі членів територіальної громади міста у здійсненні місцевого самовряду­вання, визначений цим Статутом, не є вичерпним.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють впровадженню нових форм участі членів територіальної громади міста у здійсненні місцевого самоврядування.

 

Крім передбачених частинами 6-11 цього Статуту, можуть бути використані такі форми участі членів територіальної громади міста у здійсненні місцевого самоврядування:

  • громадське обговорення проектів рішень міської ради та її виконавчих органів, які підля­гають оприлюдненню для проведення громадських обговорень, зокрема проекти планів економічного і соціального розвитку міста, місцевого бюджету, цільових програм розвитку міста;
  • членство в комісіях, що утворюються на громадських засадах при виконавчих органах мі­ської ради;
  • участь у роботі спеціалізованих комітетів, що створюються за рішенням виконавчого ко­мітету міської ради з числа фахівців, які працюють у системі місцевого самоврядування, або діяль­ність яких пов’язана з наданням громадських послуг членам територіальної громади міста, з метою чяпгучения їх до рсзрсбіся і реалізації ирцсмів, що передбачають підвищення якості надання таких послуг. Положення про такі комітети затверджуються виконавчим комітетом міської ради;
  • участь у масових акціях відповідно до вимог чинного законодавства, метою проведення яких є привернення уваги органів і посадових осіб місцевого самоврядування до актуальних проблем міського значення та проблем соціального забезпечення членів територіальної громади міста, охоро­ни навколишнього середовища, підтримки громадської безпеки тощо;
  • робота в органах самоорганізації населення;
  • виконання на громадських засадах робіт по благоустрою території міста, наданню послуг соціально незахищеним жителям міста.

 

РОЗДІЛ III.

ОРГАНИ І ПОСАДОВІ ОСОБИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

Частина 13.

Загальні засади діяльності органів місцевого самоврядування.

Стаття 61.

 Міська рада, її виконавчі органи та міський голова здійснюють свою діяльність по реалізації функцій місцевого самоврядування від імені територіальної громади міста та в її інтересах.

Виконавчий комітет міської ради здійснює надані йому чинним законодавством окремі пов­новаження органів виконавчої влади.

Стаття 62.

Міська рада та міський голова обираються, а виконавчі органи міської ради утворюються згідно з Конституцією України, чинним законодавством та цим Статутом.

Стаття 63.

Діяльність органів місцевого самоврядування базується на засадах законності, гласності, підконтрольності, підзвітності перед територіальною громадою, розмежування повноважень предста­вницької та виконавчої гілок місцевої влади, забезпечення повноти здійснення функцій місцевого са­моврядування та пріоритету інтересів територіальної громади міста при їх здійсненні.

Розподіл повноважень між органами і посадовими особами місцевого самоврядування здій­снюється згідно з чинним законодавством і цим Статутом. Повноваження, які можуть передаватися, та порядок їх передачі визначаються законом.

Частина 14. Міська Рада.

Стаття 64.

Міська рада є органом місцевого самоврядування, єдиним органом представницької влади усього населення територіальної громади.

Міська рада є юридичною особою, має гербову печатку зі своїм найменуванням.

Стаття 65.

Міська рада відповідає перед територіальною громадою за місцеву політику, яку вона фор­мує і проводить у межах своїх повноважень. Вона служить територіальній громаді, її діяльність спрямована на виявлення, вивчення і задоволення потреб та інтересів населення міста.

Міській раді належить право виступати від імені територіальної громади у стосунках з ін­шими органами самоврядування, органами державної влади, іншими державними та громадськими організаціями.

Міська рада обирається населенням міста на основі конституційних принципів виборчого права і законодавства про вибори.

Міська рада вважається повноважною за умови обрання не менше двох третин депутатів від загального складу ради.

Якщо до міської ради обрано менше двох третин депутатів, дообрання необхідної кількості депутатів продовжує здійснювати повноваження рада попереднього скликання.

Стаття 66.

Для виконання визначених чинним законодавством своїх функцій міська рада створює апа­рат, постійні та тимчасові контрольні депутатські комісії.

Міська рада сприяє депутатам у здійсненні їх повноважень шляхом забезпечення необхід­ними довідково-інформаційними, нормативно-правовими, офіційними матеріалами, організовує ви­вчення депутатами чинного законодавства, досвіду роботи інших рад, навчання у школах та на кур­сах муніципального менеджменту, надає допомогу з правових питань, забезпечує необхідні умови для проведення звітів і зустрічей з виборцями.

Стаття 67.

Постійні комісії міської ради є постійно діючими органами, які обираються з числа депута­тів ради на час їх повноважень для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, віднесених до відання ради та для здійснення контролю за виконанням рішень міської ради та її виконавчих ор­ганів.

До складу постійної комісії входять її голова, секретар і члени комісії. Перелік постійних комісії та їх персональний склад визначається  ново-

обраною міською ра­дою на першій сесії.

Стаття 68.

За організацію роботи постійної комісії ради відповідає голова комісії, який скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє її у відносинах з іншими органами чи об’єднаннями громадян, підприємствами, організаціями, установами, громадянами, організовує дія­льність по реалізації висновків і рекомендацій комісії.

У разі відсутності голови комісії або неможливості виконання ним своїх повноважень з пе­вних причин його функції здійснює заступник голови комісії або секретар.

Засідання постійної комісії скликаються в разі необхідності і воно є чинним, якщо на ньому присутні не менш половини членів комісії.

Постійна комісія для розробки проектів рішень ради може утворювати підготовчі комісії і робочі групи із залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів.

Питання, які належать до відання кількох постійних комісій, можуть з ініціативи комісій, а також за дорученням ради, її голови та секретаря розглядатися комісіями на спільних засіданнях.

Постійні комісії є відповідальними перед міською радою та підзвітними їй.

Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій ви­значається регламентом міської ради та положеннями про постійні комісії, що затверджуються ра­дою.

Для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до повно­важень місцевого самоврядування, радою створюються тимчасові контрольні комісії.

Постійні комісії у своїй роботі керуються Конституцією, Законом «Про місцеве самовряду­вання в Україні», цим Статутом та положенням «Про депутатські комісії»

Стаття 69.

Постійні комісії за дорученням міської ради або з власної ініціативи попередньо розгляда­ють проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку міста, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують повідомлення про стан та розвиток відповід­них галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які виносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на се­сіях ради з доповідями та співдоповідями.

Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження міською радою, готують висновки з цих питань.

Постійні комісії за дорученням міської ради, секретаря ради або з власної ініціативи вивча­ють діяльність підзвітних і підконтрольних раді й виконавчому комітету органів, підприємств, орга­нізацій і установ комунальної власності, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а в разі необхідності – на розгляд міської ради, здійснюють контроль за виконанням рі­шень ради.

Постійні комісії з питань, які належать до їх компетенції, мають право отримати від керів­ників органів, підприємств, установ і організацій, визначених у цій статті необхідні матеріали і доку­менти (крім документів, порядок ознайомлення з якими регламентується законодавством).

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекоменда­ції, які приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності – заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії.

Рекомендації постійних комісії підлягають обов’язковому розгляду органами, підприємст­вами, установами і організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати роз­гляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений термін.

Стаття 70.

До компетенції міської ради, визначених Конституцією і законодавством України, відно­сяться, зокрема:

-затвердження статуту територіальної громади міста Сокиряни, внесення змін та доповнень до статуту;

•            утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, заводження пер­сонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та йп?п птпугк?

-затвердження за пропозицією міського голови структури виконавчих органів ради, за­гальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання;

•           утворення за поданням міського голови інших виконавчих органів ради;

-обрання за пропозицією міського голови на посаду та звільнення з посади секретаря

ради;

-прийняття рішення про недовіру міському голові;

-заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ра­ди;

-розгляд запитів депутатів, прийнятті рішень по запитах;

-прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутатів ради в по­рядку, встановленому законом;

-визначення відповідно до закону кількісного складу рад;

-прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;

-прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення референ­думів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування, та міського голови;

-надання згоди на створення органів самоорганізації населення, прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місце­вого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;

-затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку міста, ці­льових програм з інших питань місцевого самоврядування;

-затвердження міського бюджету, внесення змін до нього;

-встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених за­коном; прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах;

•  здійснення правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності;

– прийняття рішень про передачу інтим органам окремих повноважень щодо управлін­ня майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;

– вирішення питань регулювання земельних відносин;

– вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне викорис­тання природних ресурсів місцевого значення, а також скасування такого дозволу;

– прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і по­рядку, визначених цим та іншими законами;

– затвердження договорів, укладених міським головою від імені ради, з питань, віднесе­них до її виключної компетенції;

– розгляд та вирішення інших питань, віднесених Конституцією України, та іншими законами до відання міської ради.

Стаття 71.

Міська рада несе відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, дер­жавою, юридичними та фізичними особами.

Міська рада є підзвітною, підконтрольною і відповідальною перед територіальною грома­дою. Вона періодично, не менш як двічі на рік, інформує населення про виконання програм соціаль­но-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітує перед територіальною громадою про свою діяльність.

Міська рада несе відповідальність перед державою у разі порушення нею Конституції або законів України.

Стаття 72.

Рада здійснює нормотворчу діяльність стосовно міста і його населення.

Міська рада проводить свою роботу сесійно. Сесія міської ради складається з пленарних за­сідань і засідань її постійних комісій.

Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, загальними зборами громадян.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради набувають чинності з моменту підписання міським головою. Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо ра­дою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Рішення ради належним чином оформлюються, реєструються і зберігаються.

Рішення ради мають бути доступні для депутатів та жителів міста.

Стаття 73.

Рада через свої постійні та тимчасові депутатські комісії та групи здійснює контроль за ви­конанням рішень ради.

Стаття 74.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депу­татів від загального складу ради, крім випадків, передбачених законодавчими актами. При встанов­ленні результатів голосування до загального складу міської ради включається міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення приймається відкритим або таємним голосуванням.

Стаття 75.

Міська рада складається з депутатів, які обираються жителями територіальної громади на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Стаття 76.

Кількісний склад міської ради наступного скликання визначається рішенням міської ради попереднього скликання у межах, визначених чинним законодавством України.

Стаття 77.

Повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення міською ви­борчою комісією на першій сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депу­татів ради.

Закінчуються повноваження депутата в день першої сесії ради нового скликання. Повноваження депутата можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених за­конодавством та цим Статутом.

Стаття 78.

Депутат міської ради представляє інтереси всього населення територіальної громади, має всі права, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе відповідальність перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення.

Депутат міської ради здійснює свої повноваження, як правило, на громадських засадах, не пориваючи з виробничою, службовою, комерційною або підприємницькою діяльністю.

На час сесії міської ради, а також для виконання своїх повноважень, передбачених чинним законодавством та рішенням сесії, депутат звільняється від виконання службових чи обов’язків за ос­новним місцем роботи з отриманням грошової компенсації за дні своєї відсутності на роботі чи слу­жбі та відшкодуванням збитків, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень, а також у випа­дках необхідності компенсації за втрачену ним вигоду.

Депутати ради виконують свої обов’язки у відповідності з законами України та цим Стату­том, а також за власними переконаннями необхідності діяльності на благо територіальної громади м. Сокиряни.

Стаття 79.

При вступі на посаду депутат ради присягає на вірність інтересам виборців і територіальної громади: «Здобувши звання депутата міської ради, зобов’язуюсь усіма діями дбати про добробут Сокирян та його мешканців, гідно представляти своїх виборців, обстоювати їх права і свободу. Присягаю дотримуватися Конституції, Законів України, Статуту територіальної громади мі­ста Сокиряни, виконувати свої обов’язки в інтересах територіальної громади та своїх вибор­ців».

Присягу зачитує найстарший за віком депутат міської ради перед відкриттям першої сесії новообраної міської ради, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами. Підписаний депутатом текст особистої присяги зберігається в архіві ради.

Стаття 80.

Депутат міської ради як уповноважений представник інтересів виборців має право:

– обирати та бути обраним до органів ради;

– офіційно представляти виборців в міській ради та її органах;

– пропонувати питання для розгляду їх радою та його органами;

– вносити пропозиції та зауваження до порядку денного засідання ради та її органів, по­рядку розгляду обговорюваних питань;

– вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань віднесених до її повно­важень;

– порушувати питання про недовіру міському голові, розпуск органів, створюваних ра­дою, та про звільнення посадових осіб місцевого симоврмиуьиннм;

– вносити пропозиції про заслуховування на пленарних засіданнях ради звітів або інфо­рмації будь-якого органу або посадової особи, відповідальних або підконтрольних раді, а також з питань, віднесених до компетенції ради, інших органів або посадових осіб, які діють на його те­риторії;

– оголошувати на засіданнях ради та її органів тексти звернень, заяв, пропозицій гро­мадян або іх об’єднань, якщо вони мають громадське значення;

– об’єднуватися з іншими депутатами місцевої ради в депутатські групи, фракції, які діють у відповідності з регламентом ради;

•  має також інші права, передбачені Законом України „Про статус депутатів місцевих

рад».

Стаття 81.

При виконанні депутатських повноважень депутат міської ради зобов’язаний.

– брати участь у роботі ради, постійних депутатських комісій та інших її органів, до складу яких він входить,

•  всебічно сприяти виконанню їх рішень, виконувати доручення ради та її органів;

– дотримуватись регламенту ради, інших нормативних актів, що визначають порядок діяль­ності ради та її органів, бути присутнім на пленарних засіданнях ради, засіданнях постійної депутат­ської комісії та інших органів, до складу яких він входить;

– підтримувати постійний зв’язок з виборцями, регулярно інформувати їх про наслідки роз­гляду радою та її виконавчими органами доручень виборців та особисту участь в організації їх вико­нання;

– вивчати громадську думку, потреби населення, інформувати про них раду, задовольняти колективні потреби та законні вимоги виборців;

– вести прийом громадян, розглядати пропозиції, заяви і скарги, які надійшли до депутата, вживати заходів до їх правильного і своєчасного вирішення;

– періодично (але не менш як один раз на рік) звітувати про свою роботу і роботу міської  ради перед виборцями.

Стаття 82.

Ніхто не має права обмежувати повноваження депутата міської ради. Права та повноважен­ня, гарантії діяльності депутата визначаються Конституцією України, Законами України «Про місце­ве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих», а також іншими законами, норматив­но-правовими актами та цим Статутом.

Стаття 83.

Повноваження депутата міської ради припиняються достроково:

– у разі відкликання депутата виборцями у порядку, встановленому Законом «Про статус депутата місцевих рад»;

– у разі втрати депутатом громадянства України;

– у зв’язку з обранням або призначенням депутата на посаду, заняття якої за законодавством несумісне з виконанням депутатських повноважень;

– у зв’язку з обранням його депутатом іншої ради;

– у разі визнання судом недієздатним або безвісно відсутнім;

– у зв’язку з набранням чинності обвинувального вироку суду про позбавлення волі особи, ‘яка є депутатом.

• припиненням роботи на території міської ради (постійне проживання за її межами);

– •         у разі його смерті.

За рішенням міської ради повноваження депутата припиняються достроково у випадку:

• подання особистої заяви про складання ним депутатських повноважень;

– набранням чинності обвинувального вироку суду, за яким депутата засуджено до покаран­ня, не пов’язаного з позбавленням волі.

У разі дострокового припинення повноважень, а також смерті депутата міська рада приймає рішення про проведення дострокових виборів депутата.

Частина 15. Міський голова.

Стаття 84.

Посада міського голови має таку назву «Сокирянський міський голова» (далі міський голо­ва).

Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста Сокиряни. Міський голова обирається жителями міста, які мають право голосу терміном на чотири ро­ки шляхом вільних виборів на основі загального, прямого, рівного виборчого права при таємному голосуванні.

Міським головою може бути обраний будь-який член територіальної громади міста, що має право голосу.

Порядок обрання міського голови визначається чинним законодавство України.

Стаття 85.

Повноваження міського голови починаються з моменту оголошення міською виборчою ко­місією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання і закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи.

Міський голова складає на пленарному засіданні міської ради присягу :

«Я, (ім’я та прізвище), волею територіальної громади міста Сокиряни обраний міським головою, вступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність територіальній грома­ди. Зобов’язуюсь суворо дотримуватись Конституції і законів України, Статуту територіаль­ної громади міста, своїми справами дбати про благо і добробут мешканців, обстоювати права, свободи і законні інтереси територіальної громади міста, підносити авторитет міста Сокиря­ни у державі та за її межами».

Якщо вибори міського голови проведені одночасно з виборами депутатів, то присяга скла­дається ним на першому пленарному засіданні новообраної ради після складання присяги депутатами

Стаття 86.

Міський голова у встановленому законом порядку не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу і роботу виконавчих органів ради перед сесією міської ради та перед територіальною громадою.

Міський голова в межах своєї компетенції видає розпорядження.

Міський голова має регалії та атрибути, Положення про які затверджуються міською радою.

Повноваження міського голови можуть бути припинені достроково на підставах і в порядку,  передбаченими законодавством.

Повноваження міського голови припиняються достроково територіальною громадою міста шляхом місцевого референдуму або рішенням міської ради ( не менш як 2/3 голосів від загального складу ради) шляхом таємного голосування. Рішення про проведення місцевого референдуму по до­строковому припиненню повноважень міського голови приймається міською радою як з власної іні­ціативи, так і на вимогу не менш як 1/10 частини жителів міста, що проживають на його території і мають право голосу.

Повноваження міського голови вважаються достроково припиненими у випадках:

•  його звернення з особистою заявою до міської ради про складення ним повноважень

•  набрання законної сили обвинувального вироку щодо голови;

•  визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або померлим

•  припинення його громадянства;

•            порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (дія­льністю), встановлених законодавством;

•  від’їзду міського голови на постійне місце проживання за межі території міста;

•  визнання недійсними виборів міського голови;

•  за результатами міського референдуму про відкликання міського голови;

– його смерті;

– інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

У разі дострокового припинення повноважень міського голови проводяться позачергові ви­бори міського голови в порядку, передбаченому законодавством.

При достроковому припиненні повноважень міського голови і до моменту вступу на посаду новообраного голови його обов’язки по організації роботи міської ради здійснює за рішенням ради секретар ради, а по організації роботи виконавчого комітету ради – перший заступник міського голо­ви з питань діяльності виконавчих органів ради.

Стаття 87.

Міський голова виконує такі функції:

•          представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з держа­вними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами,організаціями незалежно від форми власності, громадянами, а також у міжнародних відно­синах відповідно до законодавства;

•          вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету міської ради;

•          скликає сесії міської ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і голо­вує на пленарних засіданнях ради;

•          скликає загальні збори громадян за місцем проживання, веде особисті прийоми громадян;

•          забезпечує виконання рішень місцевих референдумів, ради та її виконавчого ко­мітету;

•          є розпорядником бюджетних, позабюджетних цільових (у тому числі валютних) коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеними радою;

•          здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключної компетенції ради або не віднесені радою до відан­ня її виконавчих органів;

•          видає розпорядження у межах своїх повноважень.

 Міський голова здійснює інші повноваження, передбачені чинним законодавством України.

Стаття 88.

Міський голова має першого заступника та заступників з питань діяльності виконавчих ор­ганів ради, кількість яких визначається міською радою.

Заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів призначаються та зві­льняються з посади у порядку, визначеному чинним законодавством.

Розподіл обов’язків між першим заступником та заступником міського голови з питань дія­льності виконавчих органів здійснюється за рішенням виконавчого комітету чи міським головою.

Виконуючий обов’язки міського голови на період його відсутності призначається міським головою.

Частина 16. Виконавчий комітет міської ради.

Стаття 89.

Виконавчий комітет міської ради є виконавчим органом Сокирянської міської ради, який утворюється міською радою на термін її повноважень.

Очолює виконавчий комітет міський голова. У разі відсутності міського голови або немож­ливості виконання ним своїх обов’язків організує роботу виконавчого комітету перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

Кількісний склад виконавчого комітету міської ради визначається міською радою, а персо­нальний склад затверджується радою за пропозицією міського голови.

До його складу обов’язково входять міський голова, заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, секретар виконавчого комітету.

До складу виконавчого комітету не можуть бути включені депутати міської ради, крім сек­ретаря ради.

Секретар міської ради входить до складу виконавчого комітету за посадою.

Стаття 90.

Кількісний та персональний склад виконавчого комітету міської ради затверджується радою за пропозицією міського голови.

До складу виконавчого комітету не можуть бути обрані депутати міської ради, крім секре­таря ради.

Міська рада з власної ініціативи або з ініціативи членів територіальної громади міста може прийняти рішення про внесення змін до складу виконавчого комітету чи його розпуск.

Підстави, з яких приймається рішення про розпуск виконавчого комітету, оприлюднюються в міських засобах масової інформації.

Стаття 91.

Виконавчий комітет міської ради розглядає і вирішує питання, віднесені Законом України „Промісцеве самоврядування в Україні», іншими законодавчими актами України, цим Статутом до відання виконавчих органів ради. При цьому, згідно з чинним законодавством, виконком здійснює як власні, так і делеговані йому органами виконавчої влади повноваження.

Виконавчий комітет:

– попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що виносяться на розгляд ради;

– координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста, за­слуховує звіти про роботу їх керівників;

– має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, а також їх посадових осіб.

Стаття 92.

Виконавчий комітет є підзвітним і підконтрольним міській раді, а з питань здійснення ним делегованих йому повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольним відповідним орга­нам виконавчої влади.

Звітує про роботу виконавчого комітету міський голова.

Стаття 93.

Основною формою роботи виконавчого комітету є його засідання, які є правочинними, якщо в них беруть участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.

Засідання виконавчого комітету скликаються міським головою (або одним із заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради в разі відсутності міського голови чи неможливості виконання ним своїх обов’язків) в разі необхідності, але не рідше одного разу на мі­сяць.

Стаття 94.

Правове, інформаційно-аналітичне, методичне, кадрове, матеріально-технічне та інше ор­ганізаційне забезпечення діяльності міськвиконкому, систематичну перевірку виконання актів зако­нодавства, рішень виконкому та розпоряджень міського голови здійснює його апарат.

Стаття 95.

Виконавчий комітет міської ради приймає рішення у межах своїх повноважень. Рішення ви­конавчого комітету приймаються на його засіданнях більшістю голосів від загального складу вико­навчого комітету і підписуються міським головою.

РОЗДІЛ IV.

ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ.

Частина 17.

Система та загальні засади організації та діяльності органів самоорганіза­ції населення

Стаття 96.

Органи самоорганізації населення утворюються за дозволом міської ради з ініціативи членів територіальної громади міста.

Кількісний та персональний склад органу самоорганізації населення визначається загальни­ми зборами.

Стаття 97.

Територія, у межах якої діє орган самоорганізації населення, визначається рішенням міської ради і має відповідати території проживання членів територіальної громади міста, які утворили цей орган.

Стаття 98.

Орган самоорганізації населення обирається терміном на строк повноважень відповідної ради, якщо інше не передбачено рішенням ради чи Положенням про орган самоорганізації населення.

Стаття 99.

Легалізація органів самоорганізації населення здійснюється міською радою.

Стаття 100.

Повноваження та порядок роботи органу самоорганізації населення визначається чинним законодавством України та Положенням про нього.

Частина 18.

Порядок формування органів самоорганізації населення.

Стаття 101.

Рішення про утворення органу самоорганізації населення приймаються загальними зборами громадян, які проживають на відповідній території міста.

Стаття 102.

Вибори органів самоорганізації населення проводяться на загальних зборах громадян, які проживають на відповідній території міста.

Орган самоорганізації населення обирається загальними зборами жителів за місцем про­живання на основі загального, рівного виборчого права шляхом таємного голосування жителів, які на законних підставах проживають на відповідній території.

Стаття 103.

Організація проведення загальних зборів (конференцій) жителів за місцем проживання по­кладається на виконавчий комітет міської ради.

Стаття 104.

Голова органу самоорганізації населення обирається на засіданні органу або безпосередньо членами територіальної громади відповідної території міста.

Стаття 105.

Підготовка і проведення виборів органів самоорганізації населення здійснюються відкрито і гласно.

Результати виборів оприлюднюються в засобах масової інформації міста в десятиденний термін.

Частина 19.

Здійснення повноважень органів самоорганізації населення.

Стаття 106.

Власні повноваження органу самоорганізації населення визначаються Законом України „Про органи самоорганізації населення» та Положенням про нього.

Стаття 107.

Міська рада може додатково наділяти орган самоорганізації населення частиною своїх повноважень.

Здійснення повноважень органами самоорганізації населення не повинно перешкоджати ін­тересам територіальної громади міста.

Стаття 108.

Органи самоорганізації населення самостійно використовують фінансові ресурсі, які пере­дані їм з місцевого бюджету, на цілі та в межах, визначених міською радою. Контроль за фінансо­вою діяльністю органів самоорганізації населення в межах своїх повноважень здійснюють міська рада та її виконавчі органи, збори жителів за місцем проживання та органи державної влади.

Стаття 109.

Органи і посадові особи місцевого самоврядування надають допомогу органам самооргані­зації населення у здійсненні ними своїх повноважень та координують їх діяльність. Члени органу самоорганізації населення мають право приймати участь в засіданнях міської ради та її виконавчого комітету, стосовно їх діяльності, а також під час розгляду питань, що ініціюються органами міс­цевого самоврядування.

Розділ V.

МАТЕРІАЛЬНІ ТА ФІНАНСОВІ ОСНОВИ

МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУ­ВАННЯ.

Частина 20.

Комунальна власність міста.

Стаття 110.

Територіальній громаді міста Сокиряни належить право комунальної власності на рухо­ме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприєм­ства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фон­ди, частку в майні підприємств, житловий фонд, не житлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

У комунальній власності територіальної громади знаходяться об’єкти, що мають важливе загальноміське значення для життєзабезпечення міста, задоволення потреб міської громади та для збереження історико-культурних об’єктів міста (міські системи водо- і енергопостачання, інженерні комунікації, пам’ятки культури і архітектури, музеї, природні ландшафти тощо).

Стаття 111.

Суб’єктом права міської комунальної власності є територіальна громада міста Сокиряни, а від її імені виступає міська рада.

Міська рада безпосередньо або через утворені нею виконавчі органи користується, володіє та розпоряджається належним їй на основі права комунальної власності майном, в межах чинного за­конодавства України, здійснюючи з ним будь-які майнові операції (продаж, передача в оренду, постійне або тимчасове користування, використовування як заставу тощо).

Стаття 112.

Право комунальної власності виникає на підставі безкоштовної передачі майна та земель із державної форми власності, власності інших адміністративно-територіальних одиниць, створення чи купівлі об’єктів комунальної власності територіальної громади за рахунок належних їй коштів та за інших умов, які не суперечать чинному законодавству України.

Право територіальної громади на землю та інші природні ресурси гарантується Конституці­єю України.

Територіальна громада має переважне право на придбання в комунальну власність приміщень, споруд, іншихоб’єктів, розташованих на її території, якщо вони можуть бути вико­ристані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіа­льної громади міста.

Усе майно, розташоване на території міста, за винятком майна державної, приватної та ін­ших встановлених законодавством форм власності та визначених згідно з чинним законодавством, є комунальною власністю територіальної громади міста Сокиряни.

Стаття 113.

Право спільної власності територіальних громад виникає на основі рішень Сокирянської мі­ської ради та рішень інших уповноважених органів місцевого самоврядування (з іншого боку) про об’єднання об’єктів права комунальної власності для забезпечення спільних потреб громади.

Стаття 114.

Правовий режим майна територіальної громади визначається міською радою.

Усе майно територіальної громади закріплене (знаходиться на балансі) за комунальними підприємствами, закладами, установами або є цінними паперами чи частинами в уставному фонді го­сподарських товариств.

Комунальні підприємства чи заклади користуються закріпленим за ним комунальним май­ном на основі права повного господарського відання. У відповідності до цього права підприємство володіє, користується належним йому майном згідно з чинним законодавством та цим Статутом.

Стаття 115.

Управління об’єктами права комунальної власності здійснюють виконавчі органи міської ради. Права та функції, які у відповідності з цим їм делегуються, визначаються рішеннями міської ради.

Питання відчуження, придбання майна, створення, реорганізації або ліквідації комунальних підприємств, закладів, установ, визначення основних напрямків їх діяльності, порядку використання їх прибутку, перелік об’єктів для приватизації, визначення термінів і способів приватизації є виключ­ною компетенцією територіальної громади в особі міської ради.

Стаття 116.

Право комунальної власності територіальної громади гарантується Конституцією України і захищається законами на рівних умовах з правами інших форм власності.

Органи державної влади не мають права втручатися у здійснення територіальними грома­дами, а від їх імені органами місцевого самоврядування, а також комунальними підприємствами, за­кладами і установами права комунальної власності, встановлення обмежень, не передбачених цим Законом. Органи державної влади несуть майнову відповідальність за шкоду, заподіяну неправомір­ним втручанням у здійснення територіальною громадою права комунальної власності, включаючи і обов’язкову компенсацію за неодержані внаслідок такого втручання доходи.

Акт органу влади, який не відповідає Закону і порушує повноваження територіальної гро­мади як власника або органу місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ та закла­дів, визначається судом недійсним за позовом органів місцевого самоврядування, комунальних під­приємств, закладів та установ.

Стаття 117.

Фізичні та юридичні особи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну об’єктам права ко­мунальної власності. Діяльність фізичних та юридичних осіб, результатом якої є нанесення шкоди об’єктам права комунальної власності, карається відповідно до законодавства з компенсацією орга­нам місцевого самоврядування заподіяних збитків та неодержаних внаслідок цього доходів. Органи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду про притягнення до відповідальності фі­зичних та юридичних осіб, які вчинили або чинять збитки об’єктам права комунальної власності.

Частина 21.

Фінансова основа.

Стаття 118.

Фінансова основа міста складається з:

– коштів міського бюджету;

– фінансово-кредитних ресурсів;

– страхових ресурсів;

– коштів підприємств, організацій і установ, що перебувають у комунальній власності міста;

– коштів валютних фондів;

– відповідної частини коштів підприємств, організацій і установ, створених за пайовою уча­стю органів місцевого самоврядування;

– коштів, отриманих від розміщення місцевих позик, цінних паперів, а також отриманих від роботи на фондовому ринку;

– коштів, отриманих від проведення місцевих лотерей;

– коштів; отриманих від приватизації комунального майна міста,

– інших фінансових ресурсів, переданих місту згідно з чинним законодавством.

Стаття 119.

Територіальна громада міста безпосередньо або через органи місцевого самоврядування може об’єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об’єкти права комунальної влас­ності, а також кошти місцевого бюджету для виконання спільних проектів або для спільного фінан­сування (утримання) комунальних підприємств, установ, організацій і створювати для цього відпові­дні органи і служби.

Стаття 120.

Міська рада (або за її рішенням інші органи місцевого самоврядування) може в межах, ви­значених законодавством, випускати місцеві позики, цінні папери і лотереї, отримувати кредити в ба­нківських установах, створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи, виступати гарантом кредитів підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності.

Частина 22.

Міський бюджет.

Стаття 121.

Місто має власний бюджет, який самостійно розробляють, затверджують і виконують орга­ни місцевого самоврядування згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Бюджетним Кодексом України.

Самостійність міських бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабі­льній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрямки використання коштів місцевих бюджетів.

Будь-яке втручання в розробку, затвердження і виконання міського бюджету органів держа­вної влади або органів місцевого самоврядування, інших територіальних громад не допускається, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

Стаття 122.

Мінімальний розмір місцевого бюджету визначається на основі нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя міста (включаючи постійно проживаючих у виправній колонії міста), виходячи з рівня мінімальних потреб, встановлених законом.

Стаття 123.

Доходи міського бюджету формуються за рахунок:

– доходів, що закріплюються за бюджетом місцевого самоврядування та враховуються при визначені обсягів між бюджетних трансфертів;

•            доходів, що не враховуються при визначенні обсягів між бюджетних трансфертів;

– дотацій і субвенцій за рішенням вищих органів влади.

Стаття 124.

Видатки міського бюджету поділяються на поточні та спеціальні. Бюджет розвитку є скла­довою частиною спеціального фонду міського бюджету. Міський бюджет поділяється на поточний бюджет і бюджет розвитку. Доходи бюджету розвитку формуються за рахунок:

•               коштів від відчуження майна, яке знаходиться у комунальній власності, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення;

•               надходжень дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, що є у вла­сності територіальних громад;

•               коштів, які передаються із загального фонду місцевого бюджету за рішенням мі­ської ради;

•    запозичень, здійсненних у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України;

•               субвенцій з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів;

–     інших надходжень.

Стаття 125.

Видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальної громади, їх розмір і цільове спрямування визначаються міським бюджетом. У видатковій частині мі­ського бюджету окремо передбачаються видатки поточного бюджету і видатки бюджету розвитку.

Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансування установ і закладів, що утриму­ються за рахунок бюджетних асигнувань і не належать до бюджету розвитку.

Кошти бюджету розвитку спрямовуються на будівництво і реконструкцію об’єктів комуна­льної власності у відповідності із планом стратегічного розвитку м. Сокиряни.

Видатки міського бюджету поділяються на видатки, пов’язані з виконанням власних повно­важень і видатки, пов’язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої вла­ди.

Фінансування видатків, пов’язаних з виконанням делегованих повноважень за рахунок ко­штів, спрямованих на фінансування власних повноважень здійснюється виключно в межах капіталь­них видатків.

Стаття 126.

Відділ обліку та звітності виконавчого комітету з допомогою інших органів виконавчої влади на підставі прогнозних показників економічного і соціального розвитку міста розробляють проект міського бюджету і подають його на розгляд виконавчого комітету міської ради.

Виконком міської ради подає схвалений ним проект міського бюджету на розгляд міської ради депутатів до 1 грудня.

Стаття 127.

Міська рада до ЗО грудня затверджує міський бюджет – у загальній сумі доходів з виділен­ням окремих доходних джерел і в загальній сумі видатків з виділенням асигнувань на фінансування підпорядкованого господарства, соціально-культурних заходів, соціального захисту населення і орга­ну місцевого самоврядування та їх виконавчих органів.

Якщо до почату нового бюджетного року не затверджено міський бюджет, міська ра­да приймає рішення про порядок фінансування видатків з міського бюджету до його затвер­дження, враховуючи вимоги ст 79 Бюджетного кодексу України.

Стаття 128.

Якщо органи державної влади або обласна рада приймає рішення, яке призводить до змен­шення доходів або збільшення видатків міського бюджету, то відшкодування збитків, завданих цими рішеннями, проводиться саме цим органом влади за рахунок коштів його бюджету в порядку перед­баченому чинним законодавством..

Міський бюджет виконується за розписом доходів і видатків з помісячним розподілом, який складається фінансовим управлінням міської ради.

Фінансове управління міськвиконкому подає письмовий звіт про хід і результати виконання міського бюджету до комісії з питань планування та бюджету з наступним затвердженням на сесії Сокирянської міської ради

Стаття 129.

Міський бюджет повинен передбачати резервний фонд. Фінансування видатків з резервного фонду здійснюється на підставі рішень виконавчого комітету міської ради із наданням щомісячних звітів міській раді про витрачання коштів резервного фонду бюджету.

Розгляд і прийняття рішення щодо схвалення цих видатків здійснює міська рада на засідан­ні найближчої сесії.

Стаття 130.

Звіт про виконання міського бюджету складає відділ обліку та звітності виконавчого комі­тету.

Міська рада затверджує звіт про виконання міського бюджету. Вона може також прийняти рішення про залучення аудитора для проведення перевірки виконання міського бюджету.

Стаття 131.

Держава фінансує у повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування делего­ваних законом повноважень органів виконавчої влади.

При невиконанні цієї вимоги повноваження, делеговані місцевому самоврядуванню органа­ми державної влади, виконуються в обсязі, забезпеченому державою фінансовими ресурсами.

У разі фінансування делегованих повноважень не в повному обсязі виконавчий комітет до­водить це до відома міської ради і попереджує про це облдержадміністрацію.

Якщо облдержадміністрація проігнорувала це попередження виконавчого комітету, то ви­конавчий комітет, міська рада звертаються до Кабінету Міністрів України, а також звертаються з по­зовом до Верховного Суду України про відшкодування збитків, завданих територіальній громаді.

Стаття 132.

Рішення про внесення змін до рішення про міський бюджет приймається міською радою за поданням офіційного висновку фінансового органу виконавчої влади про виконання чи недовиконання доходної частини загального фонду міського бюджету на підставі чинного законодавства.

Частина 23.

Позабюджетні (цільові) і валютні фонди.

Стаття 133.

В міському бюджеті можуть створюватися цільові фонди, які є складовою спеціа­льного фонду бюджету.

Порядок формування і використання цільових фондів визначається Положенням про ці фонди, що затверджуються відповідною радою.

Стаття 134.

До валютних фондів можуть за рішенням міської ради включатися:

– добровільні і благодійні внески і пожертвування фізичних і юридичних осіб в іноземній валюті та іноземними цінними паперами;

– відрахування від прибутків в іноземній валюті підприємств, організацій та установ, що пе­ребувають у комунальній власності.

Стаття 135.

Кошти валютних фондів використовуються виключно за рішенням міської ради

Розділ VI.

ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

Частина 24.

Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування

перед територіальною громадою.

Стаття 136.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування є відповідальними, підконтрольними та підзвітними перед територіальною громадою міста за результати своєї роботи і надають жителям міста необхідну інформацію із зазначених питань

Стаття 137.

Територіальна громада міста має право на отримання достовірної інформації про діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування, яка включає відомості про:

– структуру та кількісний склад органів місцевого самоврядування;

– компетенцію органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

– призначення та звільнення посадових осіб органів місцевого самоврядування;

– зміст актів та інших документів, що приймаються в системі місцевого самоврядування;

– поточну діяльність та плани роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

– позицію цих органів і посадових осіб з найважливіших питань життя міста.

•            іншу інформацію, згідно з чинним законодавством.

Порядок та періодичність надання цієї інформації, способи її оприлюднення визначаються міською радою та міським головою.

Стаття 138.

Міський голова, його заступники та секретар ради повинні щомісяця проводити прийом членів територіальної громади міста з особистих питань.

Стаття 139.

Усі органи і посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані сприяти забезпеченню дотримання прав, законних інтересів об’єднань громадян, легалізованих згідно з чинним законодав­ством.

Частина 25.

Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування перед державою, юридичними та фізичними особами.

Стаття 140.

Органи і посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність у разі порушен­ня ними Конституції України і чинного законодавства.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Посадові особі місцевого самоврядування підлягають атестації та щорічній оцінці діяль­ності відповідно до вимог чинного законодавства та загальновизнаних норм міжнародних стандар­тів управління.

Стаття 141.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Стаття 142.

Акти ради, міського голови, виконавчого комітету міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян,підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Стаття 143.

Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам, в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів міського самоврядування, відшкодовуються за рахунок коштів міського бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого само­врядування – за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законодавством.

Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в ре­зультаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб міського самоврядування, вирішу­ються в судовому порядку.

Стаття 144.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за виконання визначених законодавством повноважень органів виконавчої влади, у порядку, встановленому зако­нодавством.

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Статут територіальної громади м. Сокиряни прийнято 20 вересня 2007 року. Статут підлягає реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Статут є постійно діючим актом і не підлягає перезатвердженню новообраним складом мі­ської ради.

Статут територіальної громади міста Сокиряни має вищу юридичну силу щодо інших актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування міста Сокиряни.

Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування, які суперечать статуту територіальної громади міста Сокиряни, є не чинними і не підлягають застосуванню і виконанню.

Спори, пов’язані з реєстрацією та дією Статуту територіальної громади, а також відповідності актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування Статуту територіальної громади м. Со­киряни вирішуються в судовому порядку.

До Статуту територіальної громади можуть бути внесені й інші питання, що не включені до цього Статуту, які не суперечать законодавству України. Внесення змін і доповнень до Статуту про­водиться міською радою в такому ж порядку, що і його прийняття.

Пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Статуту подаються до міської ради з ініціа­тиви міського голови, однієї третини депутатів міської ради або членів територіальної громади міста в порядку місцевої ініціативи.

Додатки до цього Статуту мають з ним однакову юридичну силу.

ДОДАТКИ

Додаток 1.

Символіка м. Сокиряни.

Стаття 1.

Прапор та герб міста Сокиряни затверджені «12 вересня 2002 року рішенням третьої сесії міської ради IV скликання.

Стаття 2.

Гербом м. Сокиряни міська рада затвердила історичний герб міста.

Зміст основних елементів символів Сокирян:

  • перехрещені сокири є асоціативним знаком, що вказує на назву міста, а також роз­криває давні легенди про виникнення поселення;
  • зірка і півмісяць є елементами давнього герба Бессарабії, вони є символами вічності життя; зірка над півмісяцем також може означати боротьбу місцевих мешканців проти турків та інших поневолювачів;
  • синій колір уособлює благородство, а золотий (на прапорі – жовтий колір) виступає як свідчення добробуту та щедрості мешканців міста.

Стаття 3.

Еталонні зображення Герба і Прапора (графічні і кольорові) зберігаються у міській раді.

Репродукування та тиражування символів здійснюється у вигляді кольорового, чорно-білого, графічного (а Герба – й об’ємного) зображення довільного розміру (але з дотриманням пропо­рцій) у довільній техніці виконання та різноманітних виробів.

Стаття 4.

Зображення Герба встановлюється:

  • на фасаді будинку міської ради;
  • у залі засідань міської ради;
  • у кабінеті міського голови
  • в інших випадках – відповідно до рішень виконавчого комітету.

ЗМІСТ

ПРЕАМБУЛА

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ:

Частина 1. Загальна характеристика міста.

Частина 2. Правова основа Статуту.

Частина 3. Взаємозв’язки органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами виконавчої влади, установами, підприємствами та організаціями; з осередками політичних партій, громадськими та релігійними організаціями.

РОЗДІЛ II.

ОРГАНІЗАЩЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

Частина 4. Загальні засади формування і функціонування системи місцевого самоврядуван­ня.

Частина 5. Територіальна громада міста.

Частина 6. Місцевий референдум та місцеві вибори.

Частина 7. Загальні збори громадян за місцем проживання.

Частина 8. Колективні та індивідуальні звернення жителів міста до органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Частина 9. Громадські слухання. Частина 10. Місцеві ініціативи.

Частина 11. Участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на виборних поса­дах місцевого самоврядування.

Частина 12. Інші форми участі членів територіальної громади міста у здійсненні місцевого самоврядування.

РОЗДІЛ III.

ОРГАНИ І ПОСАДОВІ ОСОБИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ:

Частина 13. Загальні засади діяльності органів місцевого самоврядування.

Частина 14. Міська Рада.

Частина 15. Міський голова.

Частина 16. Виконавчий комітет міської ради.

РОЗДІЛ IV.

ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ:

Частина 17. Система та загальні засади організації та діяльності органів самоорганізації населення.

Частина 18. Порядок формування органів самоорганізації населення.

Частина 19. Здійснення повноважень органів самоорганізації населення.

Розділ V.

МАТЕРІАЛЬНІ І ФІНАНСОВІ ОСНОВИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ:

Частина 20. Комунальна власність міста. Частина 21. Фінансова основа. Частина 22. Місцевий бюджет.

Частина 23. Позабюджетні цільові) і валютні фонди. – доробити.

Розділ VI.

ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ:

Частина 24. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування перед те­риторіальною громадою.

Частина 25. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування перед дер­жавою, юридичними та фізичними особами.

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ.

ДОДАТКИ:

Додаток 1. Символіка м. Сокиряни.