A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Сокирянська міська територіальна громада
Чернівецька область, Сокирянський район

Відкриває підземний світ для людей

Дата: 18.04.2017 09:52
Кількість переглядів: 63

 

Спелеолог Костянтин Ковбаснюк багато років вивчає печери та мріє відкрити бодай одну для туристів на Буковині

На території Чернівецької області є багато незнаних печер, які потребують вивчення. У селах часто трапляються провали на городах і полях. І для розуміння цих процесів потрібні фахівці цієї сфери. Та хоча на Буковині є достатньо таких фахівців, працюють спелеологи на ентузіазмі. Бо на цю справу нема бюджетного  фінансування. Тож займаються цією справою фанати, для яких спелеологія більше, ніж хобі.

Більше про спелеологію та людей, які займаються цією справою у Чернівецькій області розповідає член правління обласного спелеоклубу «Троглодит», спелеолог із 13-річним стажем Костянтин Ковбаснюк.

У печерах з пелюшок

Спелеожиття К. Ковбаснюка розпочалося ще раннього дитинства. Батько Костянтина, будучи завзятим спелеологом, брав сина з собою у печери. Тож перше знайомство з підземеллям та симпатії до природних утворень у Кості відбулася у дитинстві.

- Уперше в печери потрапив у батька на горбу, - жартує хлопець.

Хоча у сім’ї Ковбаснюків було троє дітей, у спелеології залишився тільки Костя.

– Спершу це була не спелеологія а «кейвінг», - каже К. Ковбаснюк. – Наукою почав цікавитися після вступу в університет на географічний факультет. Стало цікаво, по якій глині ходжу, яких стін торкаюсь тощо. Привчив до спелеології з наукової точки зору мій викладач Богдан Рідуш. З того часу досліджую та вивчаю печери.

Як і батько Костя вступив у Чернівецький обласний спелооклуб і якийсь час очолював його. Наразі клуб налічує близько 40 членів. Це люди, які мають хист та бажання шукати нові печери, досліджувати підземний світ, перекидати глину у пошуках нових ходів. Серед них є студенти, палентоологи, археологи, геологи, науковці, бізнесмени і навіть лікарі.

Хоча у Чернівецькій області є більше 150 відомих печер (природні та штучні порожнини), вести туристів у нас нікуди, – каже Костянтин.

Наприклад, відома печера «Попелюшка» має вхід з території Молдови (близько 300 м від кордону). Крім того, вхід у печеру незручний та перебуває в поганому стані. Також є значно менші за протяжністю печери, але й вони не пристосовані для туристів.

Переважно члени клубу здійснюють розкопки печер, роблять топозйомку, складають карти.

– До 2013 року ми їздили разом із поляками на палеонтологічні розкопки в печерах Криму, - розповідає спелеолог. - Відколи півострів окупували, їздимо на розкопки «в гості» в сусідню Польщу.

Торік учасники буковинського спелеоклубу побували у печерах Болгарії. А ще К. Ковбаснюк був учасником експедиції в іспанських Піренеях.

Декотрі іноземні клуби оплачують нашим фахівцям поїздку, іноді доводиться витрачати власні кошти.

В Україні спонсорів, меценатів, які б вкладали гроші у розвиток підземного світу немає. Тож наші спелеологи роблять це з власної ініціативи.

На топозйомку та складання карти печери «Попелюшка» буковинці спільно з молдавськими колегами витратили шість років. Це понад 90 кілометрів ходів.

В Україні є печери, де проводять екскурсії у Тернопільській, Хмельницькій областях та Криму. На території Чернівецької області наразі таких ще не відкрили. Тож спелеологія на Буковині грошей не приносить, а навпаки потребує витрат.

- Теоретично спелеологія може давати дохід, - припускає К. Ковбаснюк. – Але, якщо є печера чи інший туристичний об’єкт, де проводять екскурсії.

 

«Перебути тиждень без сонця під землею не важко. А коли виходиш на поверхню, радієш сонцю, це справжнє щастя» К. Ковбаснюк

 

«Застряв у печері і вирішив поспати»

Життя спелеологів не обходиться без кумедних випадків. Костянтин пригадує, як його колега застряг у печері «Буковинка». Чоловік заліз у вузький хід, застряг там та вирішив подрімати.

- Є вузький хід, який в народі називають «кишка», 300 м повзеш і в якомусь місці розвертаєшся і повертаєшся назад, - розповідає Костянтин. – Така атракція. Колега заліз у цю «кишку», і в якомусь місці застряг та вирішив там перепочити. Дві години поспав і тоді повернувся. Розповідав, що після сну схуд і зміг пролізти та вийти на поверхню.

Однак ані вага, зріст, вік не заважають спробувати вивчати підземний простір, вважає Костя. Спелеологом може стати будь-яка людина. Головне - не боятися замкнутого простору (це стосується наших печер, бо у світі є такі, які важко назвати замкнутим простором, наприклад у Південно-Східній Азії є печера, куди залітає літак і розвертається). Там клаустрофобія не страшна. Та зрештою, клаустрофобія це явище з яким можна боротися. Перші 40 років люди бояться замкнутого простору, - жартує К. Ковбаснюк, - відтак минає.

Головне, любити природу, не боятися незручностей, це всі вимоги для охочих стати спелеологами.

У Чернівцях немає навчального закладу, де вивчають безпосередньо спелеологію. Не вивчають цю науку і на географічному факультеті у ЧНУ. Але для розуміння процесів, які відбуваються під землею, знання набуті на геофаці можуть стати у нагоді.

– У спелеоклубі є колега, яка займається хімічними аналізами води, газу, - розповідає К. Ковбаснюк. - Є лікарі, яким теж цікаво проводити у печері медичні дослідження. Але переважно у нас спелеологи це - географи.

До речі, в Іспанії, куди їздив на експедицію, керівником був чоловік, якому далеко за 60 років. Він у печери не ходить уже приблизно 20 років, але є досить активним спелеологом. Його обов’язки - камеральна робота на поверхні. Робить лабораторні дослідження тощо.

Під землею був найдовше тиждень

Найдовше під землею мій співрозмовник пробув тиждень. Це було в Іспанії.

– У вертикальну печеру, ми спускалися майже цілий день, - пригадує Костянтин. - Там був підземний базовий табір на глибині 997 метрів. Майже тиждень проводили топозйомку. Але є приклади, коли спелеологи для наукових цілей живуть у печерах по кілька місяців.

Перебути тиждень без сонця не важко, - каже Костя. – Прокидалися та лягали спати за годинником. Не відчули якихось незручностей. Зате вийти потім із печери, де температура повітря постійно 9-10 градусів, на поверхню землі, справжнє щастя. Усі тішаться сонцем.

Здавалося б, що так вабить людей у печери, де темно, а місцями ще й сиро та брудно. За словами Костянтина, когось приваблюють кристали, так звані плафони, крупнокристалічний гіпс. Комусь подобається займатися розкопками, а комусь просто рити, шукаючи нові ходи.

Спорядження спелеолога залежить насамперед від мети експедиції. Якщо це роботи із пошуків нових ходів, галереї, достатньо лопати і рукавиць. Для топозйомки – прилади (далекомір), портативний комп’ютер, «Снікерс» для перекусу і все. Якщо потрібно відібрати зразки, то треба мати тару на воду чи грунт. А ще для роботи під землею одягають спеціальні комбінезони, обов’язково каску з ліхтариком.

Поєднує висоту з підземеллям

У повсякденному житті Костянтин займається висотними роботами. Каже, у висотку прийшов із туристичного спорту. З шкільних років займався спортивним туризмом, так навчився працювати із мотузкою. У студентські роки задля підробітку почав «вивішуватися», виконував висотні роботи. Спершу чистив сніг на дахах, згодом були монтажні та фасадні роботи тощо.

Його хобі і основна робота абсолютно різні. Хлопець любить походи в гори, особливо подобається поєднувати спуск у печери та підйоми в гори.

Мріє відкрити печеру для туристів

У Костянтина є мрія – відкрити печеру на Буковині, куди можна буде водити туристів. Щоб вона була доступна у транспортному плані.

А ще хоче, щоб спелеологія на обласному рівні вийшла за рамки любительського рівня. Можливо, знайти меценатів, які будуть допомагати зі спорядженням, експедиціями.

Підтримує усі починання Костянтина батько, який сам усе життя займався спелеологією. А ще кохана дівчина, вона теж спелеолог, тож фактично є повне розуміння.

 Ольга МАКСИМЮК 


« повернутися

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь