A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Сокирянська міська територіальна громада
Чернівецька область, Сокирянський район

МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА  УКРАЇНИ

Дата: 23.02.2018 12:28
Кількість переглядів: 250

 

Методичні рекомендації щодо важливості підвищення енергетичної ефективності будівель

Зміст

 

  1. Загальні положення ………………………………………………………......2

 

  1. Рекомендації щодо економічної доцільності здійснення заходів із забезпечення  (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель ..…...3

 

  1. Рекомендації щодо технічних аспектів заходів для забезпечення (підвищення) рівня енергоефективності будівель…………………………..…..4

 

  1. Рекомендації щодо впливу енергетичної ефективності будівель на екологічний стан населених пунктів…………………………………………….15

 

  1. Рекомендації щодо світових тенденції та досвід у сфері енергоефективності будівель…………….………………………….…………….17

 

  1. Рекомендації щодо необхідність своєчасного оплати за спожиті паливно-енергетичні ресурси………………..……………………………………19

 

  1. Механізми підтримки заходів щодо забезпечення (підвищення рівня) енергоефективності будівель……………………………………….……………..20

 

  1. Загальні положення

 

Ці Методичні рекомендації розроблено з метою інформаційного забезпечення у сфері підвищення енергетичної ефективності будівель.

Закон України «Про енергетичну ефективність будівель» від 22.06.2017 №2118-19 визначає правові, соціально-економічні та організаційні засади діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель і спрямований на зменшення споживання енергії у будівлях.

Ці методичні рекомендації надають інформаційну підтримку щодо питань економічної доцільності здійснення заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель, вимог щодо технічних аспектів їх здійснення, впливу енергетичної ефективності будівель на екологічний стан населених пунктів, світових тенденцій та світового досвіду у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, необхідності своєчасної оплати спожитих паливно-енергетичних ресурсів.

Ці Методичні рекомендації є інформаційним посібником для сприяння розвитку місцевої ініціативи у сфері діяльності із забезпечення енергетичної ефективності будівель, сприяють залученню громадськості до розробки, прийняття та реалізації відповідних програм та проектів на рівні територіальної громади, призначені для працівників органів місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад, громадських діячів та інших зацікавлених у розвитку територіальної громади сторін.

II. Рекомендації щодо економічної доцільності здійснення заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель

Енергетична ефективність будівель визначається відповідно до методики, що розробляється з урахуванням вимог актів законодавства Європейського Союзу, Енергетичного Співтовариства, гармонізованих європейських стандартів у сфері енергетичної ефективності будівель та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

Відповідно ст. 5.2 Закону України «Про енергетичну ефективність будівель» у процесі визначення енергетичної ефективності будівель обов’язково враховується інформація про:

1) місцеві кліматичні умови;

2) функціональне призначення, архітектурно-планувальне та конструктивне рішення будівлі;

3) геометричні (враховуючи розташування та орієнтацію огороджувальних конструкцій), теплотехнічні та енергетичні характеристики будівлі, а також енергетичний баланс будівлі;

4) нормативні санітарно-гігієнічні та мікрокліматичні умови приміщень будівлі;

5) нормативний строк експлуатації огороджувальних конструкцій та елементів (у тому числі обладнання) інженерних систем;

6) технічні характеристики інженерних систем;

7) використання відновлюваних джерел енергії, пасивних сонячних систем та систем захисту від сонця, а також енергії, виробленої шляхом когенерації.

 

Рекомендовано визначати потенціал економії енергоефективних заходів за такими показниками:

 

Таблиця 2.1.  Огляд потенціалу економії енергоефективних заходів щодо огороджувальної конструкції

 

утеплення огороджувальної конструкції

вікна

загальна

економія (%)

зовнішні стіни

підвал

 

дах, перекриття

горища

заміна

 

потенціал економії - споживання теплової енергії (%)

до 30-50

 

до 6-10

до 11-15

до 8-15

до 55-90

 

Таблиця 2.2.  Огляд потенціалу економії енергоефективних заходів щодо інженерних систем  будівлі/ системи опалення

 

Енергоефективні заходи

 

Загальна

економія

(%)

комплексна

модернізація системи

опалення

гідравлічне

балансування

теплоізоляція труб,

клапанів

терморегулюючі

клапани,

контроль

споживання

тепловідбиваючі екрани за

радіаторами

зняття

покриття

з радіаторів

потенціал економії

теплової енергії %

до 30-35

до 2-6

до 2-3

до 10-15

до 4

до 2-4

до 50-67

Освітлення: потенціал економії електроенергії від 30% до 80%, окупність (якщо необхідна лише заміна ламп): 0,4 -1 рік (залежно від тривалості експлуатації протягом року).

Рекомендації щодо розрахунку рентабельності здійснення заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель.

 

Рекомендовано використовувати метод оцінки економічних ризиків і доцільності проектів термомодернізації будівель та порівняння економії внаслідок здійснення різних заходів. Придатними засобами для цього є аналіз зисків і витрат, прибутковості інвестицій, терміну окупності, чистої поточної вартості тощо. Рекомендовано розрахувати чисту поточну вартість /чиста поточна/ приведена вартість (англ. net present value, NPV) визначається як сума приведених вартостей (PV) вхідних і вихідних платежів (витрат та доходів) пов'язаних з інвестицією чи проектом протягом усього часу тривання/ різних комбінацій енергоефективних заходів та розглянути ці варіанти для прийняття рішення.

Енергоефективні заходи рекомендовано зважити за їх періодом окупності та іншими суттєвими критеріями.

 

Таблиця 2.3. Таблиця для кожного окремого енергоефективного заходу:

Критерій

Важливість заходу (%)

Примітки

Термін окупності

 

 

Технічна терміновість

 

 

Важливість для споживача

 

 

Інше

 

 

Усі зазначені окремі заходи для будівлі мають порівнюватися в межах матриці для прийняття остаточного рішення:

 

Таблиця 2.4. Матриця для прийняття остаточного рішення

Захід

Інвестиція

Річна економія витрат на енергію та інших витрат

Термін окупності

Важливість

Доцільність (в тому числі фінансова)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендації щодо етапів розрахунку економічної доцільності.

Етап 1. Визначення потенціалу економії

Потенціал економії залежить від типу енергоефективних заходів, а також від характеристик та експлуатації будівлі. Потенційна економія за рік у Гкал або МВт-год може бути визначена шляхом множення потенціалу економії (стосовно одного певного заходу) в процентному відношенні на значення загального споживання теплової енергії, потенційна економія коштів за рік – шляхом множення значення загального потенціалу економії стосовно певного заходу за рік у Гкал або МВт-год. на суму прямих річних витрат на опалення /Гкал або МВт-год. Рекомендується застосовувати актуальну фактичну ціну теплової енергії або майбутню ціну на основі прогнозного розрахунку реальної ціни. Ще одним способом є застосування аналізу чутливості з різними цінами.

Етап 2. Розрахунок вартості енергоефективних заходів

Прямі витрати на різні енергоефективні заходи рекомендовано розраховувати на основі аналізу припущень з інших техніко-економічних обґрунтувань, опитування власних фахівців та незалежних експертів, збору інформації від виробників обладнання, будівельних компаній тощо. У поданих нижче таблицях міститься огляд розрахунку прямих витрат, який може бути використано містами для розрахунків попереднього техніко-економічного обґрунтування:

 

Таблиця 2.5. Заходи стосовно огороджувальних конструкцій

 

Теплоізоляції

Заміна

Зовнішні стіни

Підвал

Дах, верхня стеля

Вікна

Прямі витрати - розрахунок для техніко-економічного обґрунтування (грн/м2)

-

-

-

-

 

Таблиця 2.6. Заходи стосовно інженерних систем будівлі/системи опалення

 

Заходи

Комплексна модерніза­ція системи опалення

Гідравліч­не балан­сування

Теплоізо­ляція труб, запірної арматури

Терморегулюючі клапани, контроль спо­живання

Тепловідбивна фольга за радіаторами

Зняття по­криття з радіаторів

Прямі витрати - розрахунок для техніко - економічного обґрунтування грн/м2

-

-

-

-

-

-

 

Етап 3. Розрахунок окупності рекомендовано здійснювати наступним чином:

  1. Для кожного окремого заходу: розрахунок суми повної вартості заходів, поділеної на значення потенційної економії коштів.
  2. Загальна окупність: повна вартість заходів поділена на значення потенційної економії коштів.

Базове енергоспоживання будинку рекомендовано визначати відповідно до фактичного (показники лічильників) або розрахункового, проведеного відповідно до ДСТУ-Н Б А 2.2-12:2015.

Для попередньої оцінки потенціалу енергоефективності в багатоквартирному будинку рекомендовано зібрати відомості про середні обсяги споживання енергоресурсів та платежів за них у попередні три роки (базовий період) та порівняти з розрахунковими (прогнозованими) показниками обсягу споживання енергоресурсів та витрат за них після проведення відповідних енергоефективних заходів. Відомості про енергоспоживання багатоквартирним будинком в базовий період визначаються за показниками загальнобудинкових приладів обліку теплової та електричної енергії.

 

Таблиця 2.7. Основний перелік вихідних даних для розрахункового визначення енергоспоживання багатоквартирного будинку

Найменування

Одиниця виміру

Площа вікон західного фасаду

м2

Площа вікон східного фасаду

м2

Опалювальна площа

м2

Опалювальний об’єм

м3

Загальна площа огороджу вальних конструкцій по внутрішньому розміру

м2

Площа горища (покрівлі)

м2

Площа підвалу

м2

Площа зовнішніх стін південного фасаду

м2

Площа зовнішніх стін західного фасаду

м2

Площа зовнішніх стін східного фасаду

м2

Загальна площа стін

м2

Периметр

м

Загальна кількість теплової енергії, що споживається будинком (за даними лічильника або надавача послуг з опалення) за опалювальний період

Гкал

 

Для спрощеної оцінки економічного ефекту від реалізації заходів з підвищення енергоефективності рекомендовано користуватися усередненими даними щодо потенціалу енергозбереження.

 

Таблиця 2.8. Усереднені дані щодо потенціалу енергоефективності багатоквартирного будинку

Конструктивний елемент

Технічне рішення

Потенціал

енергоефективності

Усереднений строк окупності (роки)

Стіни

Утеплення

30-50%

7-10

Вікна, зовнішні вхідні двері

Заміна

8-15%

15

Горище та горищне перекриття

Утеплення

11-15%

10-12

Підвальне перекриття

Утеплення

6-10%

7-10

Системи вентиляції

Улаштування припливно - витяжних клапанів;

Улаштування рекуператорів;

Перехід на примусову витяжну вентиляцію

5-35%

5-8

Загальнобудинкові системи опалення

Монтаж ІТП з погодним регулятором

15-20%

2-4

Гідрохімічна очистка та балансування

5-10%

1-2

Загальнобудинкові

електроспоживання         

 

 

Заміна ламп розжарювання

5-7%

2-3

Встановлення

приладів регулювання освітлення

5%

2-3

 

Рекомендовано надавати перевагу комплексним рішенням, які забезпечують найбільший та довготривалий ефект, ніж окремі заходи.

 

Таблиця 2.9. Приклади досягнення можливого скорочення споживання теплової енергії в залежності від комбінації енергозберігаючих заходів

Набір технічних рішень з

термомодернізації

Потенціал енергоефективності від впровадження

Усереднений строк окупності

(роки)

Утеплення стін, заміна вікон, утеплення даху (перекриття даху) без модернізації та автоматизації систем теплопостачання

18-40%

7-10 років

Модернізація системи опалення

(прочистка, автоматичне гідравлічне балансування, автоматизоване керування та регулювання)

10-25%

2-5 років

Модернізація системи опалення

(прочистка, автоматичне гідравлічне балансування, автоматизоване керування та регулювання) + утеплення стін та заміна вікон

35-45%

7-10 років

Модернізація системи опалення

(прочистка, автоматичне гідравлічне балансування, автоматизоване керування та регулювання) + утеплення стін, перекриття над підвалом, даху (перекриття даху)

35-45%

5-8 років

Утеплення стін, заміна вікон, утеплення даху (перекриття даху) + ІТП з погодним регулюванням + автоматичне гідравлічне балансування

35-50%

6-9 років

Модернізація системи опалення (прочистка, автоматичне гідравлічне балансування, ІТП з погодним регулюванням ) + утеплення стін та заміна вікон + вентиляція з регулюванням за вологістю

45-60%

7-10 років

Заміна системи опалення на двотрубну з ІТП з погодним регулюванням + утеплення стін, даху (перекриття даху), перекриття (над холодним підвалом), заміна вікон + вентиляція з рекуперацією (індивідуальні рекуператори з ефективністю не менше 75%)

65-85%

10-12 років

Заміна системи опалення на двотрубну з ІТП з погодним регулюванням + утеплення стін, даху (перекриття даху), перекриття (над холодним підвалом), заміна вікон + вентиляція з рекуперацією (індивідуальні рекуператори з ефективністю не менше 75%) + відновлювальні джерела енергії (сонячні колектори, сонячні батареї тощо)

70-100%

10-15 років

 

Таким чином, ефект від впровадження енергоефективних заходів визначається скороченням споживання енергоресурсів (ΔQ) та досягнутою економією грошових коштів (ΔЕ).

Розрахунок приблизного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів в натуральних (Гкал, кВт*год) та грошових показниках рекомендовано здійснений за формулами (1) та (2).

  1.     ΔQ = Qдо - Qпісля , де ΔQ – ефект від скорочення споживання будинком теплової енергії, Гкал;

Q до – кількість теплової енергії, що споживається будинком до впровадження енергозберігаючих заходів, Гкал / МВтч, ГДж/;

Q після – кількість теплової енергії, що споживається будинком після впровадження енергозберігаючих заходів, Гкал.

  1.     ΔЕ = ΔQ х Т, де ΔЕ – ефект від скорочення споживання будинком теплової енергії у грошовому вираженні – щорічна грошова економія, грн.;

Т – вартість теплової енергії, грн/Гкал.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

III. Рекомендації щодо технічних аспектів заходів для забезпечення (підвищення) рівня енергоефективності будівель.

 

До розроблення заходів з підвищення енергоефективності об'єктів рекомендовано виявити всі чинники, що негативно впливають на експлуатаційну надійність кожної будівлі і безперебійну роботу інженерних систем та зовнішніх теплових мереж, а також визначити конкретні причини наднормативного енергоспоживання, здійснити аналіз отриманої інформації, що повинен лягти в основу майбутньої програми з підвищення енергетичної ефективності будівлі, яка включає перелік ремонтних робіт, пов'язаних з підвищенням експлуатаційної надійності, і перелік термомодернізаційних заходів з орієнтовними термінами їх виконання і витратами на реалізацію.

Розроблення найефективніших заходів з підвищення енергоефективності об'єктів рекомендовано виконувати на основі аналізу результатів огляду технічного стану, заповнених опитувальних листів, результатів енергетичного обстеження (енергоаудиту) та теплотехнічних розрахунків.

Питомі тепловитрати на опалення будинків, розрахункові або фактичні, повинні бути менші за максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період. Виконання цієї умови для будинку, що проектується або експлуатується, перевіряється на підставі результатів експериментальних випробувань згідно з ДСТУ Б В. 2. 2-21 або з використанням математичних моделей теплового режиму будинку, а також за результатами розрахунків та ДСТУ- Н Б А.2.2-5.

Необхідний клас енергетичної ефективності будинку задається у завданні на проектування і підтверджується енергетичним паспортом будинку.

Комплекс інженерно-технічних заходів, які необхідно здійснити для підвищення енергоефективності об'єкта:

  • підвищення термічного опору огороджувальних конструкцій будівель за рахунок впровадження енергоефективних технологій;
  • модернізація систем тепло- та водопостачання зовнішніх інженерних мереж та внутрішніх інженерних систем;
  • модернізація систем вентиляції;
  • облік і регулювання споживання енергоресурсів і води.

При впровадженні заходів з термомодернізації слід враховувати:

  • місцеві кліматичні умови;
  • геометричні, теплотехнічні та енергетичні характеристики будівлі;
  • нормативні санітарно-гігієнічні та мікрокліматичні умови приміщень будівлі;
  • технічні характеристики інженерного обладнання.

Енергетична ефективність будівель може забезпечуватися шляхом:

1) підвищення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будівель;

2) встановлення засобів обліку (в тому числі засобів диференційного (погодинного) обліку споживання електричної енергії) та регулювання споживання енергетичних ресурсів;

3) впровадження автоматизованих систем моніторингу і управління інженерними системами;

4) підвищення енергетичної ефективності інженерних систем будівлі;

5) використання відновлюваних та/або альтернативних джерел енергії та/або видів палива (з використанням інженерних систем будівлі);

6) застосування систем акумуляційного електронагріву в години мінімального навантаження електричної мережі;

7) здійснення інших заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель.

Згідно ДБН В.2.6-31:2016, встановлені нормативні максимальні теплові витрати житлових і громадських будинків (EPmax). Нормативні максимальні теплові витрати житлових і громадських будинків встановлюються згідно з таблицею 3.1 залежно від призначення будинку, його поверховості та температурної зони експлуатації будинку.

 

Таблиця 3.1. Нормативне максимальне  питоме енергоспоживання для житлових та громадських будівель EPmax

п.п.

Призначення будівлі

Значення EPmax , кВт • год/м2 [кВт• год/м3], для температурної зони України

 

 

I

II

1

Житлові будинки поверховістю:

від 1 до 3

120

110

 

від 4 до 9

83

81

 

від 10 до 16

77

75

 

17 і більше

70

68

2

Громадські будівлі та споруди поверховістю:

від 1 до 3

[20 Л bсі + 31]

[19,4 Л bсі + 33]

 

від 4 до 9

[38]

[40]

 

від 10 до 24

[37]

[39]

 

25 і більше

[34]

[36]

3

Підприємства торгівлі

[28 Л bсі +17]

[32 Л bсі +18]

4

Готелі

від 1 до 3

110

100

 

від 4 до 9

75

70

 

10 і більше

65

60

5

Будинки та споруди навчальних закладів[28]

[30]

 

6

Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів

[48]

[50]

7

Заклади охорони здоров'я

[48]

[50]

Примітка. Л bсі - коефіцієнт компактності будівлі, м-1

 

 

Питомі тепловитрати на опалення будинків, розрахункові або фактичні, повинні бути менші за максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період.

Виконання цієї умови для будинку, що проектується або експлуатується, перевіряється на підставі результатів експериментальних випробувань згідно з ДСТУ Б В. 2. 2-21.

На основі різниці в % розрахункового або фактичного значення питомих тепловитрат, від максимально допустимого значення встановлюються класи енергетичної ефективності будинку згідно ДБН В.2.6-31:2016.

 

Таблиця 3.2. Класи енергетичної ефективності будинку

Класи енергетичної ефективності будинку за питомою енергопотребою

Різниця в % розрахункового або фактичного значення питомої енергопотреби ЕР від максимально допустимого значення

EPmax ,           [(EP - EPvax )/EPmax] • 100 %

A

Мінус 50 та менше

B

Від мінус 49 до мінус 10

C

Від мінус 9 до 0

D

Від 1 до 25

E

Від 26 до 50

F

Від 51до 75

G

76 та більше

 

Необхідний клас енергетичної ефективності будинку задається у завданні на проектування і підтверджується енергетичним паспортом будинку.

Національний стандарт «Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні» визначає метод розрахунку енергоспоживання та встановлює національні рішення стосовно розрахункового методу оцінки річного енергоспоживання будівлі при опаленні та охолодженні згідно з ДСТУ Б ENISO 13790.

 

  1. Енергоефективні заходи щодо огороджувальної конструкції

 

До огороджувальних конструкцій будівлі відносяться конструкції, які призначені для ізоляції внутрішніх об'ємів у будівлях від зовнішнього середовища (зовнішні стіни; перекриття та покриття будинків; підвальні перекриття).

  1. Оцінка технічного стану об’єктів;
  2. Групування об’єктів в окремі проекти, визначення черговості їх реалізації
  3. Оптимізація набору конструктивно-технологічних рішень з термомодернізації об’єкту.

Питання потрібної додаткової теплоізоляції для конкретного будинку рекомендовано вирішувати шляхом теплотехнічного розрахунку. Метою теплотехнічного розрахунку зовнішніх огороджувальних конструкцій цивільних будівель є підбір товщини огороджувальної конструкції (для нового будівництва) або шару додаткового утеплення (в умовах реконструкції будівлі) за заданим пунктом будівництва (реконструкції), характеристикою матеріалів шарів і призначенням огороджень.

Наказом Мінрегіонбуду України з 1-го квітня 2017 року вступив в силу новий будівельний стандарт, що стосується теплоізоляції будівель і споруд, новий ДБН В.2.6-31 «Теплова ізоляція будівель». Новий стандарт встановлює мінімально допустимі значення опору теплопередачі огороджувальних конструкції житлових та громадських будинків (Rq min).

 

Таблиця 3.3. Теплова ізоляція будівель

поз.

Вид огороджувальної конструкції

Значення Rq min, м2 ?К/Вт, для температурної зони

 

І

ІІ

1

Зовнішні стіни

3,3

2,8

2

Суміщені покриття

6,0

5,5

3

Горищні покриття та перекриття неопалювальних горищ

4,95

4,5

4

Перекриття над проїздами та неопалювальними підвалами

4,95

4,5

5

Світлопрозорі огороджувальні конструкції

3,75

3,3

6

Вхідні двері в багатоквартирні житлові будинки та в громадські будинки

0,75

0,6

7

Вхідні двері в малоповерхові будинки та в квартири, що розташовані на перших поверхах багатоповерхових будинків

0,6

0,5

 

  1. Енергоефективні заходи щодо систем опалення та гарячого водопостачання

Оскільки найбільша частка енергії споживається лише при виробленні та розподілі теплової енергії, модернізація систем опалення є однією зі сфер, що мають найбільший потенціал економії, рекомендовано:

  • часткова та комплексна модернізація системи опалення та гарячого водопостачання (встановлення автоматичного регулятора теплового потоку; балансування системи опалення; встановлення сучасних опалювальних приладів малої інерційності; встановлення термостатичних регуляторів на опалювальних приладах; встановлення теплоізоляційних рефлекторів за опалювальними приладами, встановлення індивідуальних/модульних/теплових пунктів);
  • добре ізольовані труби та запірна арматура;
  • сучасні енергоощадні циркуляційні насоси;
  • клапани з часовим і температурним регулюванням в автоматичному режимі;
  • пропорційно налагоджені та гідравлічно збалансовані системи опалення;
  • встановлення сонячних колекторів для гарячого водопостачання;
  • встановлення геотермальних та повітряних теплових насосів для гарячого водопостачання та теплопостачання.

Регулятори й прилади обліку споживання енергії в системах опалення рекомендовано використовувати разом.

 

  1. Енергоефективні заходи щодо систем вентиляції

Рекомендовано забезпечити притік повітря через вікна у всіх приміщеннях, попередньо обладнаних провітрювачами, коли відпрацьоване забруднене повітря витісняється свіжим та виводиться назовні через вентиляційні канали у вікнах. Високоефективні рекуператори (утилізатори тепла) знижують споживання енергії для опалення. Сучасні припливно-витяжні установки можуть до 90% тепла вихідного повітря залишати в будівлі.

У разі відсутності механічної або природної вентиляційної системи рекомендовано забезпечити регулярне провітрювання силами користувачів приміщення. Найбільш ефективними є короткі інтенсивні провітрювання. Під час опалювального сезону рекомендоване шокове провітрювання.

 

  1. Енергоефективні заходи щодо систем освітлення

Рекомендовано оптимізувати існуючі системи освітлення в будівлі, що зменшить потребу в енергії на освітлення, залежно від режиму використання та встановленого обладнання.

Рекомендовано застосовувати детектори присутності, які являють собою поєднання детекторів руху та сутінкових вимикачів. Такі пристрої корисні в приміщеннях, які використовуються час від часу, наприклад, сходові майданчики, ліфти.

Для підвищення енергоефективності рекомендовано для загального штучного освітлення приміщень використовувати найбільш енергоефективні джерела світла, віддаючи перевагу при рівній потужності джерелам світла з більшою світловіддачею та строком служби з виконанням вимоги не знижувати якість освітлення.

 

  1. Заходи щодо технічних систем будівель.

Рекомендовано наступні заходи:

  • моніторинг рівня заповнення системи опалення та запобігання потраплянню повітря;
  • поповнення та спускання теплоносія у разі необхідності для оптимізації теплопередачі;
  • перевірка показників допомагає оптимізувати роботу систем опалення та водопостачання;
  • очищення відстійників допомагає покращити роботу каналізації;
  • перевірка лічильників та зчитування показників;

Підвищення ефективності пристроїв опалення та охолодження:

Охолодження = відведення тепла → забезпечити циркуляцію повітря та можливість виводу тепла. Не потрібно надмірно охолоджувати приміщення, зниження температури на 3–5°С у порівнянні із зовнішньою температурою є цілком достатнім;

Під час опалювального сезону звертати увагу на правильну вологість повітря (близько 40–50%), дуже сухе повітря – ознака занадто високої циркуляції повітря (негерметична будівля);

Стандарти щодо технічних аспектів заходів для забезпечення (підвищення) рівня енергоефективності будівель в Україні визначаються законодавством у сфері забезпечення гігієни, ергономіки і протипожежного захисту. Подальші вимоги встановлюються в конкретних випадках відповідними державними органами.

В цій сфері потрібно проводити оптимізацію та знаходити потенціал заощадження енергії і коштів, доцільно вивчати сучасний досвід.

Зокрема, необхідно:

  • підвищувати рівень свідомого споживання енергії, виявляти можливості для оптимізації та потенціал для підвищення ефективності;
  • уникати пошкоджень технічних систем з генерації та розподілу тепла шляхом належної експлуатації, наприклад, використовувати в централізованій мережі теплопостачання воду без вапна;
  • уникати різноспрямованої експлуатації технічних систем, наприклад, одночасного охолодження й опалення;
  • оптимізувати температуру в приміщеннях і температуру гарячої води;
  • усувати протікання і втрати, наприклад, протікання водопровідних кранів, непотрібне споживання електроенергії через зайве освітлення тощо;
  • впроваджувати заходи, що потребують незначних інвестицій або не потребують їх взагалі, наприклад, очищення рефлекторів світильників і вентиляційних каналів/отворів, заміна ламп, ущільнення і регулювання вікон, підвищення ефективності радіаторів опалення тощо;
  • здійснювати профілактичний ремонт, що зменшує енергоспоживання та попереджує вихід технічних систем з ладу;
  • використовувати в нових будівлях технічні системи та проводити роботи з санації, які відповідають сучасному стану технологій, наприклад, децентралізований нагрів води.

В центрі уваги повинна бути безпечна й енергоефективна експлуатація будівель та технічних систем.

 

2. Рекомендації щодо моніторингу за результатами реалізації проектів з підвищення енергетичної ефективності будівель.

 

Рекомендовано проводити моніторинг будинку після термомодернізації та модернізації з метою визначення стабільності фізико-механічних показників та теплотехнічних показників будинку у процесі експлуатації, встановлення типових дефектів, що виникають при експлуатації, визначення причин виникнення типових та випадкових дефектів.

Моніторинг має бути спрямований на визначення відповідності запланованих і фактичних техніко-економічних показників та умов фінансування енергоефективних проектів.

Моніторинг забезпечує систематичне або періодичне спостереження за станом конструкцій, будинку в цілому; своєчасну фіксацію і оцінку відхилень від проекту з термомодернізації та модернізації, вимоги нормативних документів; зіставлення результатів моніторингу стану конструкцій і інженерного обладнання до та після термомодернізації і модернізації; зіставлення результатів прогнозу взаємного впливу об’єкта і довкілля з результатами спостережень з метою оперативного попередження або усунення виявлених негативних явищ і процесів.

Обстеження рекомендовано проводити не менше трьох разів за встановлений гарантійний термін експлуатації об’єкту після реалізації проекту з підвищення енергоефективності.

 

 

IV. Рекомендації щодо впливу енергетичної ефективності будівель на екологічний стан населених пунктів

 

Існує певна залежність між послідовним проведенням політики підвищення енергоефективності (реалізацією енергозберігаючих заходів) у всіх сферах національного господарства та охороною навколишнього середовища (позитивним впливом на довкілля).

Ефективне енергоспоживання в галузях економіки та населенням зменшить загальне використання енергоресурсів, що відповідно, призведе до зменшення забруднення довкілля, зокрема, до скорочення викидів в атмосферу антропогенних газів, що виникають у промислових процесах виробництва енергоносіїв.

Для оцінки екологічної прийнятності енергетичного виробництва рекомендовано використовувати показники, які враховують рівень викидів.

Україна є стороною Конвенції ООН про зміну клімату з 1996 року. Відповідно до зобов’язань в рамках Конвенції та Кіотського протоколу, Україна має щорічно складати Кадастр викидів парникових газів, основою якого є дані щодо енергоспоживання (спалювання органічних видів палива).

Наказом Держкомстату 13.11.2008 №452 затверджено методику проведення розрахунків обсягів надходження у повітря забруднюючих речовин та парникових газів, до яких, зокрема, належать: оксид вуглецю, аміак, метан, оксид азоту, сажа, діоксид азоту, діоксид сірки, свинець, вуглекислий газ, неметанові леткі органічні сполуки, бенз(а)пірен.

 

Розрахунок викидів СО2 для кожного виду палива для окремих джерел (установок для спалювання) здійснюється за формулою:

Е = М х К1 х ТНЗ х К2 х 44/12,

де Е - річний викид СО2 в вагових одиницях (тонн / рік);

М - фактичне споживання палива за рік (тонн / рік);

К1 - коефіцієнт окислення вуглецю в паливі (показує частку згорілого вуглецю);

ТНЗ - теплотворна нетто-значення (Дж / тонн);

К2 - коефіцієнт викидів вуглецю (тонн / Дж);

44/12 - коефіцієнт перерахунку вуглецю в вуглекислий газ (вуглець - 12 г / моль, О2 = 2 х 16 = 32 г / моль, СО2 = 44 г / моль).

 

Екологічне будівництво разом з підвищенням енергоефективності будівель входить до загального напрямку Глобального зеленого нового курсу (ГЗНК). З цією метою пропонується пакет державних інвестицій, фіскальних стимулів, реформ ціноутворення у напрямі переходу до екологічно орієнтованої «зеленої» економіки, створення відповідної інфраструктури та підвищення зайнятості у трансформованих секторах економіки.

Принципи «зелених стандартів» – це раціональне використання ресурсів (енергії , землі, води), мінімізація шкоди природі та створення комфортного для людини мікроклімату в будівлі.

 

Світова практика енергоефективних будівель – це екологічний або зелений будівельний підхід, який спрямований на побудову щодо нашого середовища та майбутніх поколінь, пропонуючи максимальний комфорт для мешканців.

 

Рекомендовано:

  • Визначення екологічного впливу проектів протягом всього їх життєвого циклу;
  • Використання архітектурних та містобудівних технологій, що визначають пріоритети природного світла, інтегрують біологічні принципи, гарантують гарну теплоізоляцію всієї конструкції будівлі та поважають застосовне законодавство;
  • Використання "екологічних" або "природних" матеріалів, які споживають мало енергії у їх виробництві, транспортуванні та розгортанні;
  • Використання альтернативних джерел енергії та мінімізація витрат енергії;
  • Сприяння використанню поновлюваних джерел енергії та / або палива з низьким рівнем забруднення, нешкідливі автоматизовані альтернативні опалювальні системи (кілька рішень: біомаса, теплові насоси, сонячні колектори і т.д.);
  • Використання "інтелектуального" обладнання: освітлення "низької енергії" та побутові прилади, ефективні системи нагрівання належної величини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V. Рекомендації щодо світових тенденції та досвід у сфері енергоефективності будівель

 

При виборі заходів з енергоефективності рекомендовано враховувати досвід ЄС, де накопичено найбільш значний досвід у сфері застосування методів технічного регулювання енергетичної ефективності.

Один із основних документів ЄС в галузі енергоефективності – «План дій з енергоефективності на 2007-2020 рр.». У червні 2012 року прийнята Директива ЄС з енергетичної ефективності (Директива ЄС 2012/27/EU), яка визначає загальний комплекс заходів з підвищення енергоефективності та містить наступні положення:

1. Реконструкція будівель.

Країни-члени ЄС повинні проводити реконструкцію як мінімум 3% площі опалюваних будівель, які займають органи державної влади;

2. Збільшення ефективності енергетичних систем.

Енергетичні компанії, які потрапляють під дію цієї директиви, повинні досягнути певного рівня енергетичної ефективності процесів виробництва та транспортування енергії (однією з вимог є щорічне скорочення загального енергоспоживання на 1,5% відносно рівня 2009 року в період з 2014 по 2020 роки);

3. Енергоаудит.

Широкий перелік організацій та компаній, значних споживачів енергії, яким необхідне проходження процедури енергоаудиту (процедура енергетичного обстеження повинна бути проведена не пізніше 3 років з моменту вступу в дію Директиви (2012 рік) та проводитися кожні 4 роки кваліфікованими енергоаудиторами);

4. Підвищення ефективності систем опалення та кондиціювання повітря.

5. Розробка механізмів фінансування.

Органи державної влади повинні розробити та впровадити певні механізми фінансування (інвестування) підвищення енергоефективності;

6. Загальноєвропейські та національні цілі.

 

Серед інших важливих Директив ЄС, які стосуються питань енергоефективності, можна назвати:

  • Директиву з енергоспоживання будівель (2002/91/EU – EPBD та 2010/31/EU);
  • Директиви з екодизайну (екологічно орієнтоване проектування продукції – 2005/32/EU та 2009/125/EU);
  • Директиви з маркування енергетичної продукції (1992/75/EU та 2010/30/EU);
  • Директива ЄС зі збільшення частки використання відновлюваних джерел енергії (2009/28/EU);
  • Європейська директива про енергетичні характеристики будівель EPBD-2010.

 

На сьогодні в ЄС діє значна кількість регламентів, директив і стандартів, спрямованих на реалізацію положень, визначених Зеленими і Білими книгами у сфері енергетики, які містять конкретні пропозиції щодо зміни законодавства ЄС у сфері енергоефективності.

За останні роки були випущені новий «Зелений» документ з енергетичної ефективності (Green Paper on Energy Efficiency), Стратегічний план з енергетичних технологій (Strategic Energy Technology Plan) і Європейська енергетична політика (Energy Policy for Europe), у 2009 р. було прийнято Третій енергетичний пакет; а у 2011 р. – Європейську стратегію сталої, конкурентної і безпечної енергії. У 2013 р. – презентація Зеленої книги «Цілі ЄС в галузі енергетики та захисту клімату до 2030».

У 2016 р. Європейська ко


« повернутися

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь