A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Сокирянська міська територіальна громада
Чернівецька область, Сокирянський район

МАЙДАН ПОТОМУ

Дата: 15.11.2016 14:19
Кількість переглядів: 121

Так, у листопаді 2016-го минає третій рік перших протестів, які отримали назву «Євромайдан». Нагадаємо, студенти, громадські діячі вийшли на Майдан напередодні саміту у Вільнюсі, де мали б розглядати підписання асоціації з ЄС. Поштовхом до цього процесу стали заяви Уряду про призупинення підготовки до підписання угоди про Асоціацію з Європейським Союзом. А саміт у Вільнюсі завершився без підписання угоди.

Тоді все почалося з мирних протестів – студенти вийшли на вулицю, а вже у грудні все стало набагато серйозніше. Спершу силовики розігнали студентів. Це викликало не згортання акції, а навпаки – посилило спротив. Тоді на вулиці міст України вийшли всі, кого обурило побиття студентів. Майдан Незалежності в Києві перетворився у наметове містечко. А вже у січні 2014-го там пролилася перша кров. І знову українці не злякалися, не пішли в домівки. Євромайдан став ще більшим.

В лютому сталося непоправне – вулиця Інститутська, Грушевського, Михайлівська були залиті кров’ю вбитих українців. Хлопців у будівельних касках і з дерев’яними щитами безжально розстрілювали снайпери. Винних у цій трагедії досі не покарали. А ті, хто начебто віддавав наказ на вбивство, втекли з України і нині в бігах.

Лише влітку 2014 року намети з Майдану Незалежності прибрали. Та центр європейської столиці вже змінився назавжди. Будинок Профспілок, який згорів взимку, – заліплений банерами. Та ось запах згарища - досі там. Вулиця Інститутська перекрита для руху транспорту.

Власне, центр столиці справляє гнітюче враження. Не виправляє це і прекрасна архітектура княжого міста.

Та, напевне так і має виглядати місце масового вбивства. Це не місце для танців, це місце скорботи.

Вся Інститутська встелена квітами. Обабіч дороги – хрести, пам’ятні надгробки, фото, лампадки, квіти, погребальні вінки. Дерев’яні щити, каски, протигази і сотні імен. А по один бік вулиці – імпровізована стіна плачу: фото загиблих українців, обкладених бруківкою. З іншого боку – майже на кожному дереві фото людей, які ховалися за цими стовбурами, та не врятувалися.

Київ живе своїм життям, а Майдан – своїм. Це місце стало місцем паломництва мільйонів людей, які не забули, чому вони вийшли на Майдан, і чого варта свобода. Чоловіки зі сльозами на очах приїздять з усіх куточків країни, аби провідати місце, де «впало небо» на їх побратимів. Адже так і з’явився в країні пантеон сучасних Героїв – Небесна Сотня. А потім до них доєдналися й ті, хто вже зі зброєю в руках боронив суверенітет та незалежність своєї країни в неоголошеній війні проти агресора.

До слова, саме 21 листопада цього року в Україна відзначатиме нову дату державного значення – День Гідності та Свободи. А українців цього дня знову кличуть на Майдан, «щоб згадати, як все було, та вшанувати пам'ять тих, хто пішов від нас на небеса. Без музики, без танців».

Власне, що втратила Україна, а що здобула за цей рік – оцінюватимуть історики. Та у будь-якому разі, зміни (на гірше чи на краще) відбулися. Які ж висновки зробили з цього українці – особиста справа кожного.
 Слава Україні! Слава Героям!

Михайлівський Золотоверхий монастир, який став місцем прихистку


« повернутися

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь