A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Сокирянська міська територіальна громада
Чернівецька область, Сокирянський район

Сільське господарство переживає нелегкі часи

Дата: 16.11.2018 10:27
Кількість переглядів: 440

  

Сільське господарство – то важка цілорічна робота. Це той сегмент економіки, де треба щоденно не покладаючи рук трудитись, часом і вночі. Віддаючи себе справі вирощування продовольчої продукції, треба по-справжньому її любити, бути великим трударем і дбайливим господарем. Такі риси притаманні Михайлові Олексійовичу БАБІЮ − генеральному директору корпорації з питань садівництва, розсадництва та переробної промисловості «Дністер», депутатові Чернівецької обласної ради, заслуженому працівникові сільського господарства України. Тож напередодні професійного свята працівників сільського господарства він розповів про особливості роботи трудівників села в нинішніх не дуже благополучних умовах економічного розвитку.

−  Михайле Олексійовичу, розкажіть про сферу своєї діяльності і як Вам вдається дати лад усьому?

− У мене шалений ритм життя. І так весь час… Вже 21 рік, як заснована корпорація «Дністер». Все починалося з 9 колгоспів Сокирянського району, поступово її межі розширювалися, охопивши спочатку Кельменецький і Хотинський райони та інші.  За 19 років – це вся територія Чернівецької області. На даний момент до корпорації входить  близько двохсот господарств різної величини, з наявністю земель площею від 15 до 600 га.; загальна площа під садами це майже 30 тис. га. По області ми створили 60 тисяч робочих місць.

У той час мало хто володів необхідною інформацією про те, як правильно посадити, доглядати,  формувати,  обприскувати дерева, тому ми цього всього вчили на своїх семінарах. За роки існування нашої корпорації відновили садівництво області та вийшли на лідируючі позиції в Україні. Якщо порівняти таку садівничу державу як Голландія з Чернівецькою областю, то  на Буковині виробляється десь на 150 тисяч тонн більше садовини, ніж у Голландії. Це досить високий показник. Крім того, наше яблуко, до прикладу, набагато смачніше, ніж в інших країнах. Але цього року ситуація вкрай важка і це вже не тільки по Чернівецькій області, а й по всій Україні, і продати яблука, як і іншу сільськогосподарську продукцію (черешню, вишню,  малину, смородину) фактично не можливо. 50% урожаю взагалі не зібрали, все так і згнило на кущах і на деревах. І це все тому, що покупець давав меншу ціну ніж вартість робочої сили, за яку треба було заплатити. Цього ж року вирощування плодово- ягідної продукції зазнало приблизно 200-300% збитків, тому вся продукція скоріше за все не буде продана, а частина зібраного урожаю, на превеликий жаль, мабуть,  опиниться на звалищах.

Я, як і інші садівники, вважаю це зговором переробників (яких є не так багато в Україні − 4-5), адже такої ціни, яка була запропонована за нашу продукцію, немає ніде в світі. В той час як урожайність в 2-3 рази зросла цього року (це приблизно 60 тонн з одного гектара), ціну на сокову продукцію знизили в 12 разів. Щоб реалізувати вже вирощену продукцію, потрібно докласти кошти з власної кишені, а це повний абсурд. Так, у Польщі теж є подібні проблеми, проте уряд викупив у фермерів третину продукції за цінами вдвічі дорожчими за ринкові, відповідно ціна виросла і по всій країні, там фермер не може бути збитковим, що, на жаль, маємо ми. В Європі ціна на яблука 6-8 грн. за 1кг., а в нас − 60 копійок. Виходить, що відро соку коштує дешевше, ніж пляшка води. І це проблема.

Саме тому багато моїх знайомих, у т. ч. і господарства згортають виробництво, і люди вимушені шукати заробітків за кордоном. І якщо, кажуть, що занадто високі ціни на газ і пальне економічно обґрунтовані,  то де ж економічне обґрунтування низьких цін на фермерську продукцію? Це стосується не лише плодово-ягідної продукції, а й сої, кукурудзи, соняшнику та багато чого іншого.

− Що Ви зі свого боку намагалися зробити для покращення ситуації?

− Я особисто як голова корпорації «Дністер», як депутат обласної ради, а також від асоціації міст України звертався до прем’єра, до голови антимонопольного комітету щодо сприяння вирішенню даної проблеми, мої  документи, звернення були озвучені депутатами за трибуною Верховної Ради України, але поки-що результату немає, нас ніхто не чує.

−  Чи співпрацюєте з іноземними компаніями, є досвід експорту за кордон?

− Ми експортували свою продукцію у Прибалтику, в скандинавські країни, в країни Саудівської Аравії. Пробували експортувати в Нову Зеландію. У наш час потрібно орієнтуватись на ринки збуту за кордоном. Для цього потрібні холодильники, сортувальні машини. Те, що ми маємо сьогодні, при урожаї 500 тисяч тонн ми можемо зберігати в холодильниках з регульованим газовим середовищем лише 70 тисяч тонн  яблук, але це мізер... Євротару вже виготовляють у нас на Буковині.

Проте цього року морські порти, через які відбувався експорт,  вдвічі підняли ціни на свої послуги, що ще більше здешевлює й так не належно оцінену нашу продукцію.

Нещодавно спілкувалися із представниками Голландської  компанії. Вони виявили бажання, аби ми провели семінар для садоводів в питаннях збереження дерев від заморозків, оскільки для цього у нас є спеціальне обладнання (і ми проведемо таке навчання до Нового року).

Я особисто провів у корпорації близько 100 міжнародних семінарів, на які з’їжджалися німці, японці, ізраїльтяни, американці, французи, шведи, бельгійці, голландці. Вважаю, що саме завдяки садівництву маленькі Сокиряни стали відомі далеко за межами України.

− Звідки такий досвід у цій сфері?

−  Я все своє життя працюю в сільському господарстві, закінчив Уманський сільськогосподарський інститут, працював у колгоспі після школи. Мені це подобається. Колись ще мій дід після революції мав сад, виноградники, на жаль, то все забрали – це назавжди залишиться в моїй пам’яті.

Шкода, що садівнича галузь у нашій державі не має належної оцінки. Вважаю, що продовольча безпека країни має бути на першому місці, і нормальні керманичі повинні дбати про це, адже коли немає що їсти, тоді нічого не треба. Якщо в нас не буде своєї продукції, завозити  її нам будуть в десятки разів дорожчою і не найкращої якості...

− І на останок…

− Напередодні дня сільського господарства хочу привітати всіх садівників, усіх аграріїв із професійним святом. Найперше хочу побажати міцного здоров’я, витримки і терпіння, надії на те, що часи зміняться на краще, а також гарних погодних умов, високих урожаїв та вагомих прибутків 

                                                                                               

                                                                                                      За розмову подякувала    Ірина МАКОВЕЙ.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь