A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Сокирянська міська територіальна громада
Чернівецька область, Сокирянський район

Треба хотіти жити!

Дата: 31.01.2019 15:07
Кількість переглядів: 1974

5 ЛЮТОГО − ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ПРОТИ РАКУ

Їй 42 роки, вона – молода і граційна, стильна і впевнена собі, з неймовірною любов’ю до життя. Зовні, нічого не видає тих подій, крізь які їй довелося пройти і не просто пройти, а з гідністю подолати те, перед чим у багатьох опускаються руки. Сьогодні, в час, коли  пекельна хвороба під назвою «рак» набуває все більших обертів, вона зуміла подолати його і немов  птаха-фенікс «народитись знову» та своїм прикладом довести іншим: рак – не вирок! В переддень Всесвітнього дня боротьби проти раку своєю історією на відвертий діалог погодилася жителька нашого міста Світлана Ревуцька.

− Світлано, розкажіть будь ласка свою історію. Як все почалося?

− До того, як мені встановили діагноз, я вже обстежувалась у Чернівцях в онкологічному диспансері, так як мала невеличку мастопатію. Але за короткий термін життя моя проблема виросла до розмірів злоякісної пухлини. Під час чергового обстеження мені повідомили: «У Вас рак молочної залози». Почути таке… Це був шок. Я не могла повірити, думала, що лікарі помилились. Я завжди вела активний спосіб життя, намагалась правильно харчуватись та ніколи не була хворобливою, тому в думках крутилося одне − «Чому саме я?» Цю фразу говорять всі в момент Страшних випробувань, в ній згусток болю і відчаю. Все що треба в той момент - це щоб біля тебе хтось був поруч, щоб хтось обіймав тебе і тримав за руку, як маленьку дівчинку. В той день зі мною була моя найкраща подруга. Ми плакали разом. Її підтримку я відчуваю завжди і зараз. Найстрашніше у цьому всьому не хімія і не операція, а те, коли чуєш перший раз свій діагноз і період сприйняття. Після сприйняття стає набагато легше. Просто робиш кроки, багато і часто.

− Що було після встановлення діагнозу? Як змінилося Ваше життя і яка була реакція близьких?

− Про встановлення діагнозу я повідомила своїй сім’ї, близьким. Весь час  відчувала їхню непосильну підтримку. Вони не давали падати духом, підбадьорювали і переконували в тому, що я сильна, і я вірила їм… Це дуже важливо. Важливо чути слова «я з тобою, ми впораємося,  ми пройдемо це випробування разом» і ключове слово тут МИ. Я почала сприймати рак як хронічну хворобу, яка виліковується.

Оперували мене в Києві, в день мого 40-річчя. Я дуже рада, що попала в руки хороших лікарів. Загалом було 4 хіміотерапії та 21 опромінення вже в Чернівцях, потім – гормонотерапія на 5 років. Важко було бачити пасми волосся на подушці вранці тому вирішила позбутися його взагалі. Вдома все перетворювали в жарт і ми сміялися над лисою черепушкою. Я ніколи не приховувала своєї хвороби і не соромилася, того що в мене немає волосся, навіть ходила так на роботу, аби не сидіти весь час вдома. Гарний макіяж, яскрава помада , мені здавалося що мені навіть личило.

− Яка була реакція оточуючих, колег?

− можу впевнено сказати, що світ не без добрих людей!  Багато людей знайомих і малознайомих підтримували мене як морально так і матеріально. Колеги поставилися з розумінням і підтримкою. З ними можна і працювати, і відпочивати, а коли я була вдома, вони завжди дзвонили і цікавились моїм самопочуттям,  збирали для мене кошти, і хоча я вважаю, що є люди, яким ці кошти більше потрібні, ніж мені – це було також своєрідною підтримкою. Мені дуже приємно, що навковоло мене є чуйні милосердні люди  і я це ціную.

− Світлано, що на Вашу думку, сприяло одужанню?

− Найперше, мабуть, це те, що моя хвороба була виявлена на ранніх стадіях. Велику роль зіграли висококваліфіковані лікарі. Це Ірина Вікторівна Досенко - онкохірург, якій я довірила своє життя вже на операційному столі в національному інституті раку у Києві, та Юрій Васильович Семеген -  хіміотерапевт Чернівецького обласного онкодиспансера. Я була позитивно налаштована. Як кажуть, є два типи онкохворих: ті, які бояться померти і ті, які хочуть жити. От я належала до тих, хто хоче жити, тому була переконана, що саме так воно і буде. Я вірила, що неодмінно одужаю, а хороші спеціалісти мені в цьому допоможуть.

− Світлано, а що змінилося у житті, у свідомості після того як хвороба відступила?

− Взагалі тепер я все своє життя поділяю на два етапи: це до хвороби і після. Я зрозуміла, що потрібно жити саме тут і зараз, ніколи не відкладати життя на потім, треба брати все найкраще від нього вже сьогодні, і головне – це позитив. В житті ми часто ображаємось на те, що навіть не варте нашої уваги. Треба вміти радіти життю, як йому радіють малі діти, вставати, коли падаєш, щоб іти далі. Зараз я це розумію. Сьогодні вже відкладаю на другий план буденність, роботу і знаходжу час на те, що наповнює мене позитивом. Зараз я частіше подорожую. Життя для мене − це головне.

А ще мені дуже захотілося відновити зв’язок з тими рідними і друзями, з якими я десь його втратила. Захотілося бути ближче, бути дружніми, бути одним цілим і завжди підтримувати теплі стосунки.

Усвідомлюючи те що сталося, я вдячна Богу за те, що дав мені сили впоратись з таким випробуванням, за те, що все тому сприяло і попри все я не впала духом.

− На сьогоднішній день таку хворобу можна зустріти все частіше. Приміром, лиш в Сокирянському районі на початок року офіційно зареєстровано 864 онкохворих. Що б Ви їм могли порадити?

− В житті багатьох людей трапляються різні труднощі, однією з яких є рак, але ніколи не потрібно складати руки. Необхідно сприймати все це як випробування, яке спонукає нас переглянути та подивитись на життя по-іншому, цінуючи кожен його момент. Важливо любити життя, вміти насолоджуватися ним кожної миті вже сьогодні і звісно, любити себе та знаходити для себе час попри всі буденні турботи. А ще − настрій і  налаштування на перемогу будь-якою ціною. Я з власного досвіду знаю, що позитивні думки  та віра - здатні лікувати навіть такі хвороби. Варто періодично обстежуватись, навіть, коли ви здорові. Рак на ранніх стадіях – виліковний. Неодмінно треба вірити в своє одужання і ніколи не жаліти себе.

За розмову подякувала Ірина МАКОВЕЙ.



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь