Шкідники та хвороби саду в червні: рекомендації щодо захисту плодових культур
У червні триватиме літ вишневої мухи — одного з найнебезпечніших шкідників кісточкових культур. Самки відкладають яйця на плоди черешні та вишні середніх і пізніх сортів, де розвиваються личинки, що пошкоджують урожай.
У цей же період активними залишаються яблунева, сливова та східна плодожерки. Метелики відкладають яйця, з яких відроджуються гусениці, що пошкоджують плоди та молоді пагони, особливо на персику.
Суха та спекотна погода сприяє швидкому зростанню чисельності кліщів, попелиць і медяниць, тому важливо регулярно обстежувати насадження та своєчасно реагувати на появу шкідників.
Завершується розвиток листокруток, шовкопрядів, золотогуза, молей і зимового п’ядуна — їхні личинки переходять у стадію заляльковування.
За вологої погоди можливий розвиток парші та бурої плямистості, тоді як сухі й теплі умови сприяють поширенню борошнистої роси, насамперед на зерняткових культурах.
Після весняних заморозків на персику проявляється кучерявість листків, що супроводжується деформацією листкової пластинки та розвитком грибниці всередині тканин. У червні особливу увагу слід приділити профілактиці борошнистої роси персика, яка уражує листя та плоди й активно розвивається влітку.
Заходи захисту
Для боротьби з плодожерками ефективним є використання трихограми. Її випускають із розрахунку 50 тис. особин на гектар у 2–3 етапи: на початку відкладання яєць, під час масового яйцекладення та через 5–7 днів після другого випуску. За несприятливих погодних умов ефективність цього заходу може знижуватися. Додатково застосовують біологічні препарати відповідно до рекомендацій виробників.
Хімічний захист від яблуневої плодожерки розпочинають у період масового відкладання яєць. Використовують регулятори росту комах, які мають стерилянтну, овіцидну та ларвіцидну дію. Орієнтирами для визначення початку відродження личинок є:
• виявлення у феромонній пастці п’яти і більше метеликів протягом семи днів;
• початок цвітіння білої акації;
• накопичення суми ефективних температур понад 10°С на рівні близько 230°С.
Після відродження личинок застосовують інсектициди груп неонікотиноїдів, антраніламідів, піретроїдів, бензамідів та кетоенолів із дотриманням строків очікування та чергування діючих речовин.
Для захисту від парші та борошнистої роси використовують фунгіциди окремо або в бакових сумішах (за умови сумісності): триазоли, стробілуріни, бензаміди, фенілпірідінаміни, піперідини, піразоли, пірімідінаміни, а також мідь- і сірковмісні препарати.
Проти сливової та східної плодожерок на початку відродження гусениць застосовують неонікотиноїди, фосфорорганічні інсектициди або біопрепарати в поєднанні з фунгіцидами проти кокомікозу, клястероспоріозу та плодової гнилі.
У період масового льоту вишневої мухи, який збігається з початком цвітіння білої акації, середньо- та пізньостиглі сорти черешні й вишні обробляють рекомендованими інсектицидами у сумішах із фунгіцидами. Повторну обробку проводять через 10–12 днів, але не пізніше ніж за 20 днів до збирання врожаю.
Після збору врожаю кісточкові культури двічі обробляють фунгіцидами проти кокомікозу з інтервалом 10–12 днів.
Перед проведенням обробок необхідно завчасно інформувати органи місцевого самоврядування та пасічників про місце, час проведення робіт, назву препарату та ступінь його токсичності.
Під час застосування засобів захисту рослин слід суворо дотримуватися вимог державних санітарних правил та техніки безпеки.
