Ясенева смарагдова вузькозлатка - небезпечний шкідник!
Згідно листа № 13-17/15730 від 30.06.2026р Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області управління фітосанітарної безпеки інформує про перше виявлення вузькозлатки ясеневої смарагдової (Agrilus planipennis Fairmairе) (далі – ясенева златка) на території Угорщини. Відповідно до повідомлення Служби звітності Європейської та середземноморської організації захисту рослин (ЄОЗР) (EPPO Reporting Service NO. 6 PARIS, 2026-06) стало відомо, що 09 червня 2026 року у Берегшуранях (регіон Есак-Альфельд, східна Угорщина) на феромонну пастку був спійманий один екземпляр (імаго) ясеневої златки. Наразі Національна організація захисту рослин Угорщини повідомляє, що в країні впроваджується Національний план дій у надзвичайних ситуаціях щодо ясеневої златки та проводяться подальші дослідження для встановлення кордонів вогнища. Це перше повідомлення про цього шкідника в Європейському Союзі.
Ясенева смарагдова вузькозлатка (Agrilus planipennis Fair, код ЄОКЗР: AGRLPL) входить до переліку шкідливих організмів ЄОКЗР A2, рекомендованих для регулювання.
Жуки-ксилофаги заселяють здорові дерева, а також - дерева без зовнішніх ознак послаблення. Регульований шкідливий організм, внесений до переліку А-1, як відсутній на території України.
Основні його рослини-живителі всі види роду ясеня (Fraxinus L.), а також він може пошкоджувати види дерев роду горіха (Juglans spp.), в'яза (Ulmus spp.), лапини (Pterocarya spp.), за різними даними також може пошкоджувати інші листяні породи дерев: тополю, осику, клен та інші.
Agrilus planipennis Fair походить із Східної Азії, звідки поширився до Північної Америки, Північно-Східного і центрального Китаю, Японії, Тайваню, крайнього сходу Монголії, а також Далекого Сходу Росії (Приморський та Хабаровський край).
Життєвий цикл розвитку
Кожна самка може відкласти від 30 до 90 яєць окремо на поверхню і в тріщини та щілини кори стовбурів, також на нижню частину гілок, утворюючи захисний щиток. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. Через 7-10 днів виходять личинки.
Личинка напівпрозора із світлим жовтуватим забарвленням, заглиблюється в кору і досягає камбіального шару, харчується лубом та заболонню протягом всього літа. Личинкові ходи мають вигнуту форму, спіралевидні, заповнені буровим борошном і міру зростання личинки розширюються, довжина дорослої личинки 26-32 мм.
Незважаючи на те, що це досить теплолюбивий вид, личинки можуть зимувати при низьких температурах (нижче -30°С). Перетворення на лялечку в кінці квітня - травні, іноді пізніше. В подальшому молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають канал для виходу, утворюючи характерний D-подібної форми льотний отвір до 4 мм.
ІМАГО: довжина тіла дорослих жуків сягає від 7,5 до 15,0 мм, жук смарагдово-зелений із золотавим, бронзово-жовтуватим або фіолетовим блискучим відтінком. Літ жуків може тривати з середини травня до кінця липня або, навіть, до початку серпня.
У теплу сонячну погоду вони найбільш активні та можуть перелітати на відстань до 1 км., а в більш прохолодні дні та уночі жуки можуть ховатися в листі і тріщинах кори.
Шкодочинність
Великі дерева Agrilus planipennis Fair здатна заселяти поступово протягом декількох років, викликаючи їхнє поступове ослаблення. При високій щільності заселення, дерево може загинути навіть на другий рік. Жуки живляться листям у кронах дерев, заселені шкідником дерева зазвичай мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє, на стовбурі з'являються тріщини і здуття, проростають вторинні пагони.
Виявлення та фітосанітарні заходи
При ввезенні на територію України деревина та вироби з неї (в т.ч. пакувальна дерев’яна тара) підлягають карантинному огляду на наявність шкідників. Проведення обстежень проходить візуально та з використанням феромонних пасток.
З метою виявлення і моніторингу регульованих шкідливих організмів, проводяться обстеження лісових насаджень за допомогою феромонних пасток.
Феромонна пастка - це бар'єрна пастка з диспенсером синтетичного феромону, що приваблює і відловлює комах. Вона є цілком безпечною для людей та навколишнього середовища і застосовується для визначення поширення та динаміки чисельності того чи іншого шкідника.
Такий метод обстеження дозволяє виявляти регульовані шкідливі організми та проводити фітосанітарний моніторинг інших шкідників.
Регіональний стандарт з фітосанітарних заходів РМ 9/14 (1)(ЄОЗР) "національна система фітосанітарного контролю для Agrilus planipennis" описує процедури офіційного контролю з метою локалізації вогнищ Agrilus planipennis і включає:
- моніторинг – нагляд за присутністю A. planipennis в країні або зоні, що зазвичай грунтується на обстеженнях на виявлення;
- ліквідацію A. planipennis;
- локалізацію і стримування A. Planipennis, інтенсивне обстеження з метою визначення меж зараженої зони, знищення заражених дерев, заборону на переміщення необробленої деревини ясена (в тому числі дров і тріски) та виробів з необробленої деревини ясена і садивного матеріалу ясена із зараженої зони в іншу частину регульованої зони та за її межі, біологічні або хімічні заходи боротьби.
