Забезпечення надходжень до бюджету Сокирянським управлінням ГУ ДПС у Чернівецькій області

Сокирянське управління інформує, що завдяки платникам податків Сокирянщини та міста Новодністровськ за 8 місяців 2020 року надходження до Зведеного бюджету склали 202,9 мільйонів  гривень  податків та зборів, що на 5,3 млн. грн. більше минулорічних надходжень. 

Найбільша частина надходжень за всіма видами податків припадає на податок на доходи з фізичних осіб, це 111,5 млн. грн. та податок на додану вартість  - 31,7 млн. грн.

Також за січень – серпень  2020 року від платників надійшло :

-  11,0 млн. грн. єдиного податку, що на 1,7 млн. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року.

• 12,9 млн. грн.  земельного податку та орендної плати за землю, що на  0,2 млн. грн. менше, ніж за відповідний період минулого року.
• 0,9 млн. грн. єдиного податку до місцевих бюджетів від сільськогосподарських товаровиробників.

 

  Понад 118  мільйонів  гривень  ЄСВ з початку року сплатили платники Сокирянщини та Новодністровська

За вісім місяців 2020 року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 118,3 млн. гривень, в т.ч. по Сокирянському району – 77,1 млн. грн. та по місту Новодністровськ – 41,2 млн. грн., що на  10,5 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. 

Про це повідомляють фахівці Сокирянського управління ГУ ДПС у Чернівецькій області та нагадують представникам бізнесу, що ЄСВ   - це основне джерело наповнення пенсійного фонду та фондів соціального страхування.

Платники Сокирянщини та міста Новодністровськ

сплатили  понад 111 мільйонів гривень  ПДФО

За січень-серпень 2020 року до Зведеного бюджету надійшло 111,5 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, з них по Сокирянському району 68,9 млн. грн., по м.Новодністровськ –42,6 млн. грн. Це на 6,6 млн. грн. більше у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року.

Податок на доходи фізичних осіб є основним джерелом наповнення місцевих бюджетів. Так, за січень-серпень  поточного року місцеві скарбниці Сокирянщини  та Новодністровська отримали 83,6 млн. грн. цього податку, що на 5,0 млн. грн. більше, ніж торік. До державного бюджету надходження склали 27,9 млн. грн.

 

Жителі  Сокирянщини та міста Новодністровськ перерахували

понад 8 мільйонів гривень  на потреби  армії

Платниками податків, які перебувають на обліку в Сокирянському управлінні ГУ ДПС у Чернівецькій області за січень-серпень 2020 року перераховано 8,4 млн. грн. військового збору, в т. ч. по Сокирянському району-5,5 млн. грн., по м. Новодністровськ – 2,9 млн. грн. В порівнянні з січнем-серпнем минулого року  надходження збільшилися на 0,5 млн. грн.

Зауважимо, що гроші від військового збору спрямовуються на фінансування потреб оборони України.

 

Завідувач сектору податкового моніторингу

Сокирянського управління

ГУ ДПС у Чернівецькій області                                         Марія КОЛОДІЙ

 

 

 

 

 

Територіальні громади Буковини отримали майже 1,8 мільярд гривень податкових платежів

Упродовж семи місяців цього року до місцевих бюджетів Чернівецької області надійшло 1 мільярд 793 мільйони гривень податкових платежів, які адмініструють територіальні органи ДПС у Чернівецькій області - зазначив начальник Головного управління ДПС у Чернівецькій області Віталій Шпак.

Сума отриманих громадами податків на 42,9 мільйони гривень перевищує аналогічні показники минулого року.

Майже 67 відсотків у питомій вазі наповнення бюджетів громад краю складає податок на доходи фізичних осіб, якого Головним управлінням ДПС в області проадміністровано у сумі 1,2 мільярди гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року  приріст надходжень в абсолютній сумі склав майже 47 мільйонів гривень.

Також бюджетоформуючими сегментами фінансової самодостатності територіальних громад регіону є відрахування: єдиного податку у розмірі 264,5 мільйонів гривень та надходження від майнових податків – 222,3 мільйони гривень ( плата за землю – 187,5 мільйонів гривень, податок на нерухоме майно, відмінне від землі – 34,8 мільйонів гривень).

Крім того місцеві бюджети від бізнесу області отримали акцизного збору з роздрібного продажу підакцизних товарів -  59,3 мільйони гривень; за користування лісом, надрами й водою – 33,8 мільйонів гривень, податку на прибуток – 16,1 мільйонів гривень, від плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібної та оптової торгівлі пальним, та на право його зберігання за цей же період склали 9,1 млн грн.

Віталій Шпак зазначає, що тільки завдяки ефективній співпраці та взаємодії представників місцевого самоврядування, платників податків та фахівців податкової служби можливе подолання наслідків економічного сповільнення спричиненого карантином та досягнення позитивної динаміки податкових надходжень до місцевих бюджетів.

 

Сьогодні, 10 серпня 2020 року - граничний термін подання звітності за ІІ квартал

Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області нагадують платникам, що 10 серпня 2020 року, граничний термін подання звітів:

 - податкової декларації з податку на додану вартість за II квартал платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

- податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за II квартал (форма № 1ДФ);

- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за II квартал платниками, віднесеними до третьої групи;

- податкової декларації платника єдиного податку – юридичної особи за II квартал платниками, віднесеними до третьої групи;

- податкової декларації екологічного податку за II квартал.

Податкової декларації з рентної плати за II квартал, у тому числі:

- розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

- розрахунку з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

- розрахунку з рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту;

- розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики;

- розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води;

- розрахунку з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування;

- розрахунку з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування);

- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за півріччя 2020 року;

- податкової декларації з туристичного збору за ІІ квартал;

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2020 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

- фінансової звітності за півріччя 2020 року до органів ДПС платниками податку на прибуток, що звітують щокварталу;

- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, за ІІ квартал.

Необхідно врахувати, графік роботи ЦОПів змінено: https://cv.tax.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/

 

У яких випадках ФОП – платники ЄП не застосовують РРО до 01.01.2021 року?

Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129), з врахуванням змін, внесених Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набирає чинності 01.08.2020, вносяться зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з якими, зокрема, викладено в новій редакції п. 296.10 ст. 296 ПКУ та доповнено п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Разом з тим, Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128), який, відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» набирає чинності 01.08.2020, вносяться зміни, зокрема, до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), відповідно до яких, зокрема, викладено в новій редакції ст.ст. 3 та 9 Закону № 265.

Згідно з преамбулою Закону № 265 (у редакції Закону № 128) Закон № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі – програмний РРО). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.

Згідно з ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або програмні РРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ (у редакції Закону № 129) РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Водночас, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону № 129) передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

 

Микола Загарюк: новий механізм СМКОР має стати на заваді формування фіктивного податкового кредиту

Питання застосування новацій СМКОР (система моніторингу критеріїв оцінки ризиків) та блокування податкових накладних уже декілька місяців найбільш актуальне серед представників  бізнесу. Як серед тих, що здійснюють незаконні «ризикові схеми» так і серед тих які доброчесно платять податки - наголошує в інтерв’ю заступник начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області Микола Загарюк.

Миколо Васильовичу! Розкажіть будь - ласка про оновлену систему блокування податкових накладних (СМКОР), яка була запущена з 1 лютого цього року. Чи зменшилася кількість «блокувань» та відповідно скарг від бізнесу?

Я підтримую думку бізнесу, що попередні критерії системи СМКОР мали деякі складнощі в застосуванні, але Державна податкова служба перш ніж запустити з 1 лютого 2020 року в роботу оновлену Постанову 1165* дослідила кожне проблемне питання та вдосконалила систему і сьогодні ми маємо цілком адекватні ризики. До слова, й наразі податківці постійно опрацьовують всі пропозиції від бізнесу – задля цього створили постійно діючу «Гарячу лінію» і не залишаємо без розгляду жодне із питань, що надходять від платників. Модератором «гарячої лінії» визначено Людмилу Буркату - начальника управління податкового моніторингу. Телефонуйте 0372 (545604) якщо у Вас є запитання.

За якими критеріями найчастіше у СМКОР блокуються ПН у платників ПДВ області? Це дійсно ризики чи у більшості випадків помилки адміністрування?

Ситуації з блокування ПН у кожного платника різні, оскільки СМКОР здійснюється на підставі аналізу даних звітних показників платника ПДВ, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником ПДВ за формою згідно з додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Серед важливих ризиків - брак достатніх трудових ресурсів, відсутність через неподання форми 20 -ОПП чи невнесення до неї змін наявних основних засобів необхідних для виготовлення продукції, чи її перевезення та розміщення. Це може бути - наявність у ПН кодів УКТ ЗЕД, що підпадають під критерії оцінки ризиків СМКОР. Також можуть заблокувати ПН, якщо сам платник не є ризиковим, але ризиковою є операція.  

Окремо хочу звернути увагу на складання Таблиці даних платника ПДВ. Це передусім стосується платників, які здійснюють певні види діяльності під час яких створюється новий продукт (будівництво, виробництво, комплектація, сільське господарство, та інші послуги) і відповідно в яких не співпадають вхідні й вихідні коди УКТЗЕД. У більшості випадків такі платники, незважаючи на прозорість і законність своєї діяльності, одразу ж потрапляють у зону ризику блокування. Їм щоб запобігати блокуванню податкових накладних необхідно вчасно подавати Таблицю даних платника ПДВ, яка роз’яснює такі «перетворення» одного УКТЗЕД на інший.

Прошу нагадайте читачам якими нормативними актами керуються контролери блокуючи ПН/РК.

Так, починаючи з 01.02.2020 р. основними нормативними документами, на підставі яких проводиться припинення реєстрації податкових накладних , є наказ Мінфіну від 12.12.2019 р. № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»; та Постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 « Порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування».

Порядком, зокрема, визначені:  Критерії ризиковості платника податку на додану вартість;  Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість; Критерії  ризиковості здійснення операцій; форма Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку; Таблиця даних платника податку на додану вартість; форма Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість; форма Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Також постановою затверджено Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Це надає платникам податків можливість адміністративного оскарження всіх рішень про відмову реєстрації податкової накладної, що сприятиме прискоренню врегулювання досудових спорів.

Порядком, зокрема, визначено форми Скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (додаток 1), Заяви про відкликання скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 2) та Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 3).

І наостанок, що важливо або які основні дії мають бути здійснені з боку платника ПДВ щоб не потрапити до ризикових, або як розблокувати ПН/РК.

Найперше ознайомитися з Порядком 1165, зокрема критеріями ризикованості. Також, напрацьовувати Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія.

Друге – ще на етапі реєстрації податкових накладних в ЄРПН обов’язково переглядати функцію попередження. Попередження виводиться на вкладці Протокол перевірки під час виконання перевірки заповнення ПН/РК. Призначення попередження - інформувати платника ПДВ про вірогідність блокування ПН/РК, оскільки, використані коди належать до "Переліку кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, кодів продукції та послуг згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності ПН/РК, які подано на реєстрацію до ЄРПН критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні моніторингу".

Поява попередження не впливає на відправку та подальшу обробку ПН/РК, але разом з тим це ймовірність блокування таких накладних.

Третє найважливіше – у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються критерії ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій та міститься пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Ось і саме виходячи з цих ризиків для розблокування ПН/РК Продавець (Покупець) заповнює та відправляє у ДПС пакет документів, що підтверджують реальність проведених операції , та є достатніми для прийняття Комісією ДПС остаточного рішення про прийняття або відхилення ПН/РК.

 *Постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 « Порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування».

 

Норми Податкового кодексу обмежують застосування єдиного податку при видобутку та реалізації корисних копалин

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області звертають увагу, що відповідно до п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

До переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року N 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» із змінами та доповненнями, належать: сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель); сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда); сировина піщано-гравійна (пісок); сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

Землекористувачі сплатили за землі Буковини 106,8 млн грн

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області повідомляють, у надходженнях до місцевих бюджетів Буковини плата за землю посідає третє місце за обсягами і становить майже 8,7 відсотків загальних надходжень.

Відтак, за п'ять місяців поточного року буковинські землекористувачі спрямували до місцевих бюджетів краю понад 106,8 млн. грн. плати за землю.

В цілому, власники та орендарі земельних ділянок – юридичні особи сплатили до місцевих бюджетів 83,1 млн. грн. Землекористувачі – фізичні особи спрямували до бюджетів територіальних громад 23,7 млн. грн. земельної плати.

У податкові службі наголошують, плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок сплачується власниками земельних ділянок та земельних паїв (часток), а орендна плата – землекористувачами - орендарями за земельні ділянки державної і комунальної власності, які використовуються ними на підставі договорів оренди.

Та нагадують, згідно з п.286.5 ст.286 ПКУ нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку, а сплачується такий податок фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.287.5 ст.287 ПКУ).

 

ДПС Буковини: податок на житлову нерухомість для фізосіб - хто, коли і за що сплачує?

Хто зобов'язаний сплачувати податок на нерухомість?

Податок на житлову нерухомість сплачують фізичні  та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.  

Якщо житло належить кільком особам, хто зобов'язаний сплачувати податок на нерухомість?    

Якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Тобто незалежно від кількості осіб, зареєстрованих (прописаних) на житловій площі, податок розраховується виключно для її власника/власників.

За яку нерухомість потрібно платити?

Податок нараховують та сплачують за площі нерухомості, що  перевищують встановлений  законодавством ліміт, на який зменшується база оподаткування  об’єкта житлової нерухомості.

База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а)  для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 м²;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 м²;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 м².

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

До прикладу,  якщо площа квартири 95 м², то податок буде нараховано  за 35 м².

Така пільга не надається у разі, якщо площа житла перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі (ліміту), та на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (надаються в оренду, лізинг,  використовуються у підприємницькій діяльності).

Як встановлюється розмір податку на нерухомість?

Розмір податку встановлюють за своїм рішенням сільські, селищні,  міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування  території громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів  таких об’єктів нерухомості.

Яка ставка податку на нерухоме майно встановлена у 2020 році?

Ставка податку на загальнодержавному рівні обмежена, — не більше 1,5 % від мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного  (податкового) року за 1 м².

У 2020 році розмір мінімальної заробітної плати становить 4 723 грн, таким чином, максимальна ставка податку становитиме 70,84 грн за м².

За який період необхідно сплачувати податок на нерухомість?

У 2020  році  податок сплачується за 2019 рік, коли максимальна ставка податку становила 62,59 грн за м².     

Хто обчислює суму податку на нерухомість?

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника нерухомості.

Як отримати податкове повідомлення-рішення про сплату податку на нерухомість?

Податкові  повідомлення-рішення, у яких зазначена сума нарахованого податку та відповідні платіжні реквізити, на які слід сплатити податок,  надсилаються (вручаються)  платнику податку контролюючим органом за  місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня 2020,  а сплатити суму зазначеного в них податку потрібно протягом 60 днів після  отримання.

Контролюючі органи надсилають податкові  повідомлення-рішення в тому випадку, якщо житло є в Реєстрі об’єктів нерухомого майна, на підставі якого нараховується податок.

Що робити, якщо громадянин не отримав податкове повідомлення-рішення?

Власники житлової нерухомості, які мають платити податок, але не отримали податкового  повідомлення-рішення, можуть звернутися до контролюючого органу за місцем проживання та провести звірку даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;  розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку;  нарахованої суми податку.

Буковинці можуть звертатись до територіальних ЦОПів. Адреси та телефони за посиланням: https://cv.tax.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/.

 

Податкові новації: Закон №466 запровадив нові можливості для отримання податкової знижки

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України в частині документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки (п.166.2 ст.166 ПКУ).

Зокрема, особа, яка звертається за податковою знижкою до податкового органу окрім податкової декларації про майновий стан і доходу має подати до податкового органу копії  документів, які підтверджують витрати, що включають до податкової знижки (платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів і особу, яка зверталася за податковою знижкою), а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів і строк оплати за такі товари. При цьому, оригінали вищевказаних документів підлягають зберіганню платником податку.

Податківці наголошують, з 23.05.2020 року відповідні витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. При цьому, в податковій декларації він зазначатиме лише реквізити електронного розрахункового документа. Для підтвердження права такого платника на податкову знижку податкові органи використовуватимуть Державний сервіс перевірки квитанцій (check.gov.ua), який надає можливість перевірити факт оплати за кодом квитанції.

Нагадаємо, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. Податок підлягає поверненню протягом 60 календарних днів з дня подання декларації.

Податковою знижкою можуть скористатись громадяни України, які отримують офіційну заробітну плату або працюють за договорами цивільно-правового характеру, які сплачують податок з доходів фізичних осіб. Фізичні особи - підприємці права на податкову знижку не мають, оскільки податок з доходів фізичних осіб не сплачують.

Звертаємо увагу, що на офіційному порталі Територіальних органів ДПС у Чернівецькій області функціонує банер «Деклараційна кампанія 2020» (https://cv.tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2020), в якому розміщено копії нормативно-правових актів, якими регулюється порядок оподаткування доходів фізичних осіб, форму річної податкової декларації і зразок її заповнення, порядок подання декларації для отримання податкової знижки тощо.

 

Податкові новації: Законом№466 змінено останній день сплати податкового зобов’язання

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, Законом України від 16.01.2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», зокрема, вирішено проблемне питання визначення дати сплати податкового зобов’язання, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день (день, що настає за вихідним або святковим днем).

Так, пункт 57.1 Податкового кодексу України доповнено абзацом наступного змісту: якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

*ЗАКОН №466 за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-IX

 

 

 

ДПС Буковини: як діяти, якщо не видали фіскальний чек?

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області наголошують, невидача чека або видача підробленого чека під час продажу товарів чи наданні послуг – це одна з проблем, з якою зустрічаються споживачі.

Що робити, якщо вам не видали чек?

З огляду на досить часті випадки обману споживачів – видачі чека невстановленої форми або взагалі відмови у видачі фіскального чека Державна податкова служба України просить звертатися:

- за номером телефону: 0800 501 007 (напрямок «4»)

- або написати скаргу на адресу: [email protected]

Пам’ятайте: ваші права мають бути захищеними!