Повернутися, щоб жити у серцях
Тарас Шевченко… З цим іменем сьогодні на планеті відома Україна. І хто б ти не був, де б не жив, той, хто перечитає «Кобзаря», не зможе уявити своєї долі без генія слова.
22 травня – важлива для нашого народу дата. У цей день відбулось перепоховання Великого Кобзаря, згідно його заповіту, на Чернечій горі поблизу Канева. Сьогодні Україна відзначає 160-ту річницю повернення свого вірного сина на рідну землю.
Тарас Шевченко для України і в Україні житиме вічно. Його невмируще слово ще не одне століття надихатиме нескорений український народ. Народжений на українській землі, під українським небом, Тарас Шевченко належав до тих людей-світочів, що стали дорогими для всього людства і які в пошані всього людства знаходять своє безсмертя. Через нього ми усвідомлюємо себе як народ.
Пам’ятаймо його пророчі слова, слідуймо його заповітам, бережімо українську мову, культуру та державу. Хай «наша дума, наша пісня не вмре, не загине…», і Україна буде квітучою, незалежною та нескореною завжди.
