Тимчук Віктор Васильович
Тимчук Віктор Васильович
(06.01.1993 – 01.03.2023)
Народився і виріс у селі Сербичани. Там здобув загальну середню освіту.
На захист рідної землі від ворога Віктор Тимчук став з перших днів повномасштабного вторгнення ворога на українську землю. Проходив службу у складі однієї із військових частин Збройних Сил України на посаді – старший стрілець мотопіхотного відділення, мотопіхотного взводу, мотопіхотної роти, мотопіхотного батальйону.
«У пам’яті кожного, хто знав Віктора він залишиться добрим і щирим, спокійним і відважним, справжнім патріотом України» - зазначають односельчани загиблого воїна.
Одного разу, вже знаходячись на фронті, Віктор Тимчук написав на своїй сторінці в одній із соцмереж: «Після нашої перемоги майбутні покоління мають пам’ятати, крізь що ми пройшли, та надихнутись нашою відвагою і героїчною боротьбою». Та, на жаль, військовий так і не зможе обійняти рідних та близьких і привітати із Перемогою. Йому навіки 30…
Віктор Тимчук загинув 01 березня 2023 року, під час артилерійського обстрілу, завданого військовими формуваннями російської федерації, отримавши поранення не сумісні з життям поблизу населеного пункту Берестова, Бахмутського району.
Останній спочинок Герой знайшов на місцевому кладовищі рідного села Сербичани.
Відповідно до Указу Президента України №483/2023, Віктора Тимчука посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
